Українські вірші

Від батьків ти не чула: люблю. І шукаєш ти одне, де сховатись можна, В обіймах заснути Та чекати того суда Божого. О людино, ти є грішна та тяжка, Хочеш того, шо нема. Я ж дав тобі одне, щоб була сама, А ти шукаєш — Але одне: кохання там […]

Візьми мене за ру́ку та відведи в краї свідо́мі Своєю мужньою душе́ю розвій страхи в мені́ Веди шляхом безжу́рним та просто проведи туди́ Де слід мину́лого не має більше вла́ди ​ Залиш в старому до́мі мої душевні му́ки Що пошепки точи́ли мої дівочі груди́ Нехай з мене спаде́ […]

Сум за душу рве щоночі, Тяжкий час прийшов до нас, Мої тонуть в сльозах очі, Молюсь і плачу водночас. Почуй Господи молитву, Й допоможи нам у цей час Завершити всю цю битву, Що ворог розпочав у нас. Захисти усіх нас Боже, Від тих чортів що у кремлі, Нам […]

День і ніч, день за днем Шукаю я річ, зветься вогнем Та не просто вогонь, Щось більше, що є в людей Що є в кожному з нас Що притягує інших до вас. День і ніч, день за днем Шукаю я річ, зветься вогнем Та не звичний вогонь Що […]

Я напишу собі листа,  Без поспіху й тривоги, Щоб пам'ятати крізь літа  Найсвітліші всі дороги.  Напишу: «Не поспішай  Прожити все за днину.  У кожній миті відшукай  Для радості хвилину.  Дивись, як сонце сходить знов,  Як день росою вмився.  Бо той, хто бачить світ з любов'ю,  По-справжньому навчився.  Цінуй […]

Якщо захочеш — я тобі наснюсь, У сон прийду до тебе обережно, Зізнаюсь, як тебе люблю, І як кохаю я безмежно. Захочеш — вітром прилечу, Волосся ніжно я торкнуся, Тебе, кохана, обійму, І міцно-міцно пригорнуся. Захочеш — стану я дощем, По щоці стечу сльозою. Ти зрозумієш, як люблю, […]

Не бійся осені — вона не про кінець, Вона лиш вчить дерева відпускати Бо лист летить не вниз, а навпростець Туди, де вміє пам'ять проростати. Не все збувається, що серце загадало,Не все минає, що болить вночі. Та навіть попіл береже, бувало, Тепло давно погаслої свічі. Життя не любить […]

А ти живи, не гай хвилини, Не віддавай життя журбі. Нехай розтануть всі руїни, І сонце всміхнеться тобі. Не бійся вітру чи негоди, Бо після злив приходить цвіт. Минають болі, йдуть незгоди, А серце знов полюбить світ. Не міряй щастя гаманцями, Не міряй долю у роках. Живи відкритими […]

Чому життя таке складне? Чому життя– одвічні муки? Я заздрю тим, хто може жити, а не боротись за своє життя. Я помирав уже не раз, і кожен раз... невдало. Мабуть, вже тричі, За це одне життя. А скільки раз душив себе? Разів за п'ятдесят... якщо таки не більше. […]

О Боже мій, молю тебе про пам'ять Найкращих днів, що в серці бережу. Нехай птахи, що навесні так ваблять, Йому розкажуть, як його люблю. В житті я з ним зустрілась лише раз. І доля розкидала нас повсюди. Та сліз моїх - найкращих із прикрас, Ніколи не побачили ті […]

Поезія… Гармонія в душі співає. Римуються чуття через слова… На відстані десь музика заграє,- І знову закружилась голова… Натхнення… Коли йойкіт серця! Аж тіло пробирає холодок… Коли струмочком фібра ллється, А погляд у полоні всіх зірок… Чуттєвість… Дихаєш глибоко. Повільно озираєшся кругом… Твій фокус зосереджений високо! Реальність, наче, […]

Сонце скотиться додолу, Вийде місяць із подолу. 3 дня у день — усе по колу, Ми впадаємо у кому. Життя та смерть співають хором — Симбіоз узором змія. Тут з дня у день — усе по колу: Початок є, кінця немає, Проте надія не вмирає.

Сонце скотиться додолу, Вийде місяць із подолу. 3 дня у день — усе по колу, Ми впадаємо у кому. Життя та смерть співають хором — Симбіоз узором змія. Тут з дня у день — усе по колу: Початок є, кінця немає, Проте надія не вмирає.

Сонце скотиться додолу, Вийде місяць із подолу. 3 дня у день — усе по колу, Ми впадаємо у кому. Життя та смерть співають хором — Симбіоз узором змія. Тут з дня у день — усе по колу: Початок є, кінця немає, Проте надія не вмирає.

Чи бува у вас таке, коли здається, що це — все?.. Коли від прірви один крок, а далі тиша, усе «ок»? Якщо було — тоді сідайте, розкажу свій один урок. Буває сумно, важко, гірко, буває так, що не стерпи́ш. А прірва тільки ближче й ближче... І що ж […]

Страх? Диктатура? Тиранія? Війна!Генеральська репетиція? — відчуває душа! Третій дзвінок — на нашій землі. О четвертій — ПРОЛОГ, ми уві сні. Ракети — прильоти, руїни — окопи. Початок найважчий й найдовший завжди! Стираються сцени — зникає життя, Є воля народу й святая земля! Ми разом назавжди — для […]

Замкнув всі двері на замок Згубив ключі навмисно уночі Чагарники навколо поросли Там поселилися вовки Загублена душа моя Блукає довгим коридором Скрізь темрява одна Лунає повна тишина Колись привітний й щирий Сьогодні ж повністю пустий Свідомо це зробив Адже слабкість проявив Не стукай в мої двері взагалі Кричи […]

2) Солодко цілує мене моя мрія, Оп'яніння світло спалахнуло, Любов нас крилами огорнула, Ось зірки падають нам на вії. Майже в раю, як Адам і Єва, І навчені досвідом життєвим, Я і ти оминаєм отруйні дерева. 3) Прекрасне творіння вищих сил Стрілу в моє серце пустило тричі. Засліпив […]