Театр Подій
Страх?.. Диктатура?.. Мовчання!.. Війна? Пролог в пів на п’яту — завмерла душа. Третій дзвінок — на нашій землі. Актори в багнюці — мов в кошмарному сні. Ракети — прильоти, руїни — окопи. Країна палає — непохитно стоїть! Руйнуються сцени — зникає життя, Є воля народу й святая земля! […]
Театр Подій
Страх?.. Диктатура?.. Мовчання!.. Війна? Пролог в пів на п’яту — завмерла душа. Третій дзвінок — на нашій землі. Актори в багнюці — мов в кошмарному сні. Ракети — прильоти, руїни — окопи. Країна палає — непохитно стоїть! Руйнуються сцени — зникає життя, Є воля народу й святая земля! […]
Родоводи мудрості і жаху.
Річки течуть із гір і діляться на струмочки. Колись давно мали дерево життя. Збирали і записували в зошитах про предків. Планували майбутнє своє. Древні слов'яни мали завіти з богами, які оберігають. Іудеї і християни тоже мають завіти, щоб сильними бути. Кожен народ має безмежних угод, Що не пам'ятає […]
Він…
Я люблю дивитися, як він мене кохає, і я обожнюю кричати, що люблю. І я весь Всесвіт змушу зачекати, лише б відчути шепіт з його вуст. Від нього віє запахом турботи, він поглинає мій тремтливий пульс. На смак він — як терпке вино після роботи: хмільний, ледве солодкий… […]
Додому….
Додому ,кохана ,повернусь я скоро- Ти не плач , а лиш це памʼятай,- Коли сонце зайде ,а може із громом, Чи зранку ,коли зашумить водограй! Ти не плач ,моя пташко ,я знаю, Що закінчиться скоро війна . Ти чекай ,не тужи -я благаю . Ще прийде наша рання […]
Сусіду
…. Сусіду…. Пробач матусю ,що на свЯта будеш ти сама, Що сум приніс на батьківські пороги. Життя ж прожив я свОє недарма; Про мене згадуй ти, коли в душі тривога . Для тебе завжди був я вірний син. Сусідом добрим був та щирим й вірним братом. В сімʼї […]
Десна
Десна, мовчиш?... А вітер гонить хвилі... Дніпро реве, а ти мовчиш На глибині й на мілі. Спокійно поглинає течія Усе побачене й почуте: Як гуркотіли гради, бомби І як кричали люди. Десна,мовчи! Бо шепіт твій лякає більше — Мороз по шкірі і холодний піт, То, мабуть, вдвічі крику […]
Кінець літа
Гріюсь у вечірніх променях, Оповита ніжним відчуттям... Дуже швидко літо промайне, Скоро серпень добіжить кінця... Прийдуть прохолодні вечори, Фарби кольорові розведуть. Сади принесуть свої дари, Запах свіжих фруктів додадуть. Листя кленів у багряний стрій, А березу в золото вдягне. Все фарбує, готує до змін, Лише хвої пензлик промине. […]
Щастя в тобі
Дозволь собі бути щасливою. Сьогодні й завтра, повсякчас. Як під сонцем, так і під зливою, Навіть зараз у буремний час. Залиши позаду всі сумніви, Бачиш щастя, не бійся, бери. Відчувай себе особливою, Дбай про свої лиш проблеми. Маєш право на своє щастя. Маєш право не звітувати. Бо тобі […]
Чи знаєш ти?
Чи знаєш ти? Як тріпотить серденько пташки, Коли вона співа своїх пісень? Чи радісно їй, а чи, може, важко, Співати пісню день у день? Чи від любові пісня ллється, Чи може туга в ній тяжка? А може, просто їй нейметься, Бо ж і завзята, і така палка. Травень […]
Життя тут
Зупинись, вдихни на повні груди, Хай наповнить свіже повітря тебе. Роздивись, що є навкрУги. І подумай, що тебе світ за очі жене? Життя тут. Зараз іде. Час пливе. Що важливе так шукають люди? І чи багато з них це знайде? І коли це все ж таки буде? Час […]
Незламна
Зламалась? — Ні, відпочиваю. Відроджуюсь, збираюся з силами, Де їх черпати вже й не знаю, Та все ж не впала — підкосило. Та не турбуйтесь про мій стан, Чекайте, я як фенікс-пташка, Я навіть з попелу повстану, Най попри те, що вельми важко. Я сили звідусіль збиратиму: І […]
Прийняття
Дозволь собі зробити щось не так, Дозволь собі чогось не знати, Бо ж помилка не абсолютний крах, А незнання — можливість щось пізнати. Дозволь собі не бути сильною завжди, Дозволь собі усього не встигати. Ти маєш право і на втому, і на страх, Дозволь собі відпочивати. Дозволь собі […]
Самоповага
Бережи себе, бережи свої цінності. Кожен бачить життя по-своєму, Саме в цьому між людьми відмінності. Де їм норма, там не по-твоєму. Не порівнюй ні з ким, чуже — не твоє. Віднайди в собі рівновагу. Твоя догма вже в тебе є, Тож підтримуй самоповагу. Квітень 2026
Липень
Так багато нині сонця, Зелені багато й цвіту, Їхній шелест крізь віконце Залітає разом з вітром. Від духмяних трав і квітів Віє світлим чаруванням Добрих духів з всього світу, Святістю буття й кохання. Липень 2026
Боротьба
Я застигла, та все ж продовжую рух. А всередині заціпеніла,ледве дишу... Все здається несправжнім навкруг, І враз крик в голові заповнює тишу. Я втомилась, та продовжую боротьбу. Бо здаватись ну зовсім не можна. Я, однак, лише заглянула в пітьму, Та все ж бачу — вона йде за кожним... […]
Нескорені
Нескорені й незламні І духом ми єдині. Ми маєм волю у крові Усі, хто в Україні. Згадайте, люди, ворогів, Згадайте всі навали... Що, падаючи, зводились! Пощади — не давали! Згадайте голод... Репресії та заслання у далі... Колиму, потоплення дівчат... А зараз полонених з Азовсталі... Вся Україна відчуває біль […]
Перезавантаження
Розпиши свій смуток на папері — Все, що змушує тебе переживати. Хай папір тепер несе весь той тягар, А ти просто спокійно лягай спати. Відпусти те, що змінить несила, І направ ресурс на виживання. Нащо серце краяти безссиле, Знову повертаючи страждання? Роби те, на що маєш ресурс — […]
