Українські вірші

Поки ви в Україні на сусідській вищали. Ми в полонах за вас-сволот, і за тих хто виховував вас життя віддавали. Ви стидаєтесь за свою громаду та культуру. Поки вони руйнують нашу архітектуру. Я добре памʼятаю той день, коли мені вперше вручили шолом і зброю. Пам'ятаю, як незадовго до […]

Чи вже закінчились сльози? Чи я вже жорстока така? Чи ще й незрозуміла? Чи мо вже й серця нема? Душа на крихти розпалась. Життя лиш ледь животить — Що десь на денці зосталось, І серце не тріпотить. Пустота сіра засіла, Пустила спори мов цвіль. Байдужість квола змінила Той […]

Весна... Вже в небі кличуть журавлі, А квіти тягнуться до сонця. Подекуди ще тане сніг, Пташки співають край віконця. І на душі все розквіта, Заповнює тіло любов'ю — Приходить жага до життя Пульсуючи у венах кров'ю. 2026

Погода буває мені нагадає Про мої пустощі дитячі: Коли ти окрилений мрією, Коли не боїшся невдачі. Коли в тобі розквітає Багато планів, ідей... Ти мариш своїми думками Посеред натовпу людей. Ніщо вже не заважає Пірнути у спогадів рій: Від запаху саду весною, До маминих пирогів. Улюблені іграшки, ігри... […]

Так недавно створюються молоді сім'ї, Хтось цілуються,як голуби над Бугом, Додому рушили з малечою. Споминали минулі роки життя. З дороги з квітами зусрічали на пероні, А інші з поцілунком проводжали. Планують про майбутнє життя. І працювати для кожаної хочуть. Вибирають різні заклади, Щоб майбутньому бути кимось. Про достаток […]

Ночі хмарні, ледь прониклі, кудись посмішки з лиць зникли Розмальований зимою, вітер шле думки за мною про ті плани і розробки, старовинні недоробки, лиш ідеї і здогадки та роки безрезультатні Що ж їх всіх тепер чекає? Розпорошить, розтріпає тай кудись усе зникає За метр знов мите та віє, […]

Люди з глини З чого нас ліплять — із глини чи болю? Із ніжних обіймів, чи просто з любові? Із слів, що зігріють у холодні ночі, Із тих, хто назавжди залишиться в змові. Нам крила давали, неначе з любові, Та піднятись не в змозі — немає в них […]

Дитина народжується в цей світ, Приходять радості і журба. Неначе, хтось хоче переробити на свій смак. Та дати або обмежити її здібності. Хтось за нею хоче написати або змінити історію. Щоб вічно правити і мати багато рабів. Свободу слова і в житті може обмежувати, А що в майбутньому […]

Зоряне небо в метрі над нами Вказує шлях, куди нам іти. Зоряне небо світить ночами І очі твої штовхає у мить. Зорі на небі — як серце дівоче, Що осяює комусь цей шлях. Хтось до місяця ледве доходить, А комусь би зірка упала на здійснення всіх їх бажань. […]

Про відродження духа споминають на днях, Колись в тюрмах за віру сиділи. Христову віру несли по краю. Чоловіки і жінки шли в далечінь. 65 років відродження віри, Споминаю вони про ті жахливі часи. Гонили і арештовували, до Сибіру відправляли. Мужність і міць була у них. А тепер нелюди […]

Вартова шана полковнику віддали, Повернувся додому назавжди. Почестями на Алеї Слави його вшанують. Це пам'ять народу нашого. Боровся Євген за свободу нашу, Помер на чужині. Мати Україна чекала постійно, Щоб обійняти його. Друзі і колеги не забули, Хранили пам'ять по нього. Славетний героєм він став. Живим прикладом для […]

Поліна не може зробити свій вибір, Між любов’ю та блиском, що палить їй мізки. Серце її не пізнало ще болю, Не відчуло, як блиск уникає любові, Не попало в капкан дорогого ігнору, Не кидалась у ноги після кожного спору, В серці у Полі вирує війна, Не може цей […]

Мушу процитувати слова, Які написав Сковорода: „Всякому місту — звичай і права, Всяка тримає свій ум голова”. А в моїй країні нема верхівки, У біженців немає домівки. І ці „невідкладні” рішення ради Нічого толкового нам не дали. Моя країна кричить про свободу, Щороку святкує День рідної мови. В […]

Хто ти, коли стоїш один на краю? А спогади серце твоє пробивають мов стріли. Коли тиша охоплює сутність твою. А думки безслідно зникають, що до тебе летіли. Хто ти, коли лишається біле чи чорне? Коли сльози твої давно не ллються рікою, Коли всесвіт тримаєш в одній ти руці, […]

Мене до Сина, Отче, Ти приваблюй, Щоби Твій Син мене до Тебе вів! І Дух Свій в серце посели назавжди, Щоб я спокоєм володів Твоїм. І радісно співав подяки гімн. За те що дарував в серці спокій. Земля налилася водою. І жнива настали вчасно. Молитва в храмах лунають […]

Мені подобалось тебе любити. Мої очі були завжди приковані до тебе, до твоєї усмішки, щирих очей. Ніяк такого не забути, як разом ми сиділи, говорили до безсонних ночей. Мені подобалось тебе любити, та не перетнулись наші ниті, тому не будем ми з тобою, бо різними шляхами ми пішли. […]

Мені подобалось тебе любити. Мої очі були завжди приковані до тебе, до твоєї усмішки, щирих очей. Ніяк такого не забудеш, як разом ми сиділи, говорили безсонних ночей. Мені подобалось тебе любити, та не перетнулись наші ниті, тому не будем ми з тобою, бо різними шляхами ми пішли. Надіюсь, […]

Хто ти, коли стоїш один на краю? А спогади серце твоє пробивають мов стріли. Коли тиша охоплює сутність твою. А думки безслідно зникають, що до тебе летіли. Хто ти, коли лишається біле чи чорне? Коли сльози твої давно не ллються рікою, Коли всесвіт тримаєш в одній ти руці, […]