Близькість
Як береза і сік, Як місяць і рік. Як зграя круків, Як симетрія боків. Як мозок і серце, Як картопля й реберце. Як підлога й цигарки, Як плітки і панянки. Як боржник і колектор, Як метал і детектор. Як курка і пірʼя, Як війна й перемирʼя.
Інверсія
Життя - це виразка і гниль, Липка, заслинена і мокра. А смерть - фінал даремних миль, Прозора, лагідна і добра. Любов - судоми й розривання, Театр облуди й пустоцвіт. Ненависть - істинне кохання, Мій чесний і старий завіт. А дружба - підлий маскарад, Де маски шиють з чужих […]
Старий
Сліпий старий, секретів повна чаша, Мов давній змій з Едемових садів. Отрута - то слина і мова наша, Що виросла з розбрату і гріхів. Ти вступиш в суперечку - і миттєво Обличчям в бруд упадеш, як в туман. Його думки - як ладан, дим суттєвий, Він не для […]
Саркофаг
Я збудував свій власний саркофаг, Що виблискує яскраво. Він немалий, він весь в дивах; Про себе нагадає жваво. Він не для монстра, не для плоті; Здається, лише для моєї злості. Саркофаг у райдужній блювоті, Прикрашений конфетті зі млості. Там лють, прихована так довго. Там пристрасть, яку вже не […]
Ліс
Проснувся ліс, він шле нам поцілунки, Він любить нас, кохає нас й природу. Ми бачимо припливи і через лаштунки, Завдячуємо за життя й погоду. Ліс знає все: історію, добрóти, медицину; Спостерігай-но сам красу ту часу плину: Ми всі живі, бо ліс так захотів І кожен день святкуєм поготів. […]
Геній
Думки мене не покидають Про ту, чий геній - срібло кіс. За неї, знаю я, карають, Вона - мов пломінь на біс. Розсудливість, холодний розум - Титанка думки, вища за усіх. Натхнення, впевненості доза Від тої, в кому світ застиг. Твої відчужені зіниці Направляють і керують. Промови світлі, […]
Мученик
Славетна муза й мученик, Назавжди синдром самозванця. Актор, суддя та шибеник Без друга, повірника, коханця. Розпачлива безнадійна жриця П'ятсот років тримала валун На плечах, морська цариця. Обрахувалась вона лун. Життя ніколи не буде старим. Відчуження, морозний страх Роблять досягнення мізерно малим, Перетворює всі сили на прах.
Панацея
Боюся смерті нещадної, злої, Яка завжди ходить хвостом. Немає у неї вбивчої зброї, Так підкопується раптово кротом. Але я ж безсмертний, чи не так? Звичайний непомітний хлопак, Скоріше пересічний простак. Навіть у таких буває рак. Невже немає на світі панацеї, Що загоїть і душевні, і тілесні рани? Роками […]
Фактор минулого
Ми не вміємо говорити про минуле так, щоб не провокувати розбрат Ми правнуки тих, хто боровся, та, врешті, програв, Тож наші діди і батьки були зламані в цій боротьбі, А з ними і ми безпорадні у веденні справ, Хоч соромно в цьому зізнатися навіть собі. Свята правота переможців […]
Спомин
Ти пробач мене Коли захочеш... Пам'ятаєш іще? Пробач! Ті листівки, туманні ночі, Мрії, радощі, шлях невдач... Мені світить нова дорога, Може важча, може легка, Позбиваю на ній я ноги Біля Лубен чи Кременчука. Десь далеко, у іншім світі Розпростерся в степу Кокчетав, У мрійливій своїй орбіті Там витримуєш […]
І жовтень креслить брижі на воді…
Холодне сонце кидає проміння, Мов стрілами пронизує наскрізь: Січе багряний лист, німе коріння, Занурюючи в землю гостру вісь. Ртуть закипає в хмарах із туману, І жовтень креслить брижі на воді. Осінній день, як вивернута рана, Ховає біль в холодному дощі. Час застигає в бурштині на небі, І хмари […]
Ступінь вища
Кажуть люди, що чоловіки не плачуть, Що болі й розпачу вони не бачать Стиснув кулаки, зціпив зуби мовчки Перетерпів, про котрийсь там раз мовчить.. А коли вже сили більше немає У чарку лихо своє заливає І ось звідси все й рознеслося.. «Він же був перспективний! Що сталося Я […]
Де два крила́ в один політ
Ти чорним ангелом була, Звичайний світ мій ти розбила. Крило майнуло — і пітьма, Немов магніт, із курсу збила. І світлим ангелом була, Як те́рни на шляху́ змітала. Розтанула глуха туга, Полинну гіркоту забрала. Цей запах лине звідусіль, І плинуть сни примарним шовком. Ти то полин, а то […]
Щось
Знову дощить, знову хмари сумні - Жоден промінь не пломеніє, Піднісши долоні свої крижані Під зливою Арктика скніє. Живе все зібгалось від цього дощу - Поринуло в себе. Від зливи Лиш троє сьогодні уже не втечуть: Ти, я і щось особливо важливе...
Вечірнє місто
Затихло місто денного напруження, Стихає гомін працьовитих сфер. Ідуть судоми ділового збудження, Пороки з дна виповзують тепер. Затишшя вулиць перед новим дійством, З дворів ледь чутно шерехи нічні. Гріховні пристрасті виходять містом, Вечірній брук приймає їх вогні. Взлітають ліхтарів яскраві свічки, Струмком біжать уздовж нічних доріг. Дзвенять бокали, […]
Зв`язок відсутній з вашим абонентом…
Ти саме та, чаклунка з моїх снів! Я це відчув за цих чотири дні. Зачарувала моє серце, душу обпекла, В казковий світ на ранок утекла. Де ж ти? Від тебе звісточки нема, У нас весна, закінчилась зима. А в моїх скронях рій думок шумить, Чотири дні пройшли, неначе […]
Туга
Не має щастя берегів, та нетривке воно - Не тане швидше і міраж в пустелі! Ти в дійсності шукаєш паралелі, А ніжний шепіт "Я твоя віднині!" Лиш вселяє тугу ... Як почуття таке з'являється? Хто знає, в ньому є таємна суть? Чому про нього скупо так Говорять, думають […]
Гойдалка
Розгойдує все сильніше, на гойдалці життя! Гойдає як востаннє – завзято, до упору... І ти на ній сидиш – як мале, налякане дитя – Тримаєшся руками, хоч за якусь опору... Та стабільності на гойдалці ніякої нема, Ніколи не було, й напевно, ще не скоро буде... І перед очима […]
