Світанок. День. Сирена знов завила…
Закляк в повітрі гострий, мертвий звук, Смертельна ніч несе жаху лавину, У голові лунає серця стук, Від страху в роті гіркота полину. Сирена ріже тишу, мов ножем, У небі місяць блідне від тривоги. І кожен крок здається вже чужим, Світ перевернутий забув дороги. Тремтять і деренчать крихкі шибки, […]
Я БАЧИЛА…
Я бачила сльози коне́й, Болить і тепер, як згадаю, Страждання усякі й людей До серця свого́ допускаю. Ті очі, той погляд... О мить! Дозволь мені те все забути, Втомилась від то́го болить, Якби́ вже по-іншому жити. Без драм, без тривог, суєти, Ні в чому себе не корити, Життя, […]
ДИВНІ КВАРТА́ЛИ
В кварта́ли зайду́ дивні, старі, Де поверхів зовсім немає, З минулого віку будинки такі, Цікавість перемагає. Вітром неначе туди занесло́, В епоху далекої миті, Де чудні двері, незвичне вікно, І ґанки всі хмелем обвиті. Квіти звичайні, маленькі сади, Шпоришем тротуари вкриті, Скрізь раритет, що не кажи, Та в […]
ДЕНЬ БОЛЕМ ОГО́РНЕ
Злегка яблука вже зашарілись Та стернею покрились лани, Лелечата літа́ти навчились І лишили гніздо назавжди́. День осінній болем ого́рне, Сум посіє, тривогу верне́, Як вожак уже клин піді́йме Та у звідану даль поведе. Над двором пролетить, над полем, Поруділим злегка́ ліском, І у серці знову заколе, І рука […]
В тріщинах глини старої піали
Щастя шепоче в розсипаних крихтах, В тріщинах глини старої піали. В пахощах чаю із медом. У квітах, Що мимоходом долоні зірвали. А не в литаврах, не в сурмі параду — В диханні дому, у тихій розмові, Там, де собака дає тобі лапу, Де можна бік почесати котові. Сонце […]
Ти мій sos
Ти мій sos, спасіння і розрада. Ти найближче, біля вушка ось. Телефон рятує, так це правда І не треба іншого когось. Захід сонця і рожеві хмари, Ми не бачимо разом, а жаль. Та приїзд нежданно громом вдарить, Вже для інших неозора даль. Ти мій sos, спасіння і розрада. […]
Давно поза зонами
Зима ця заплакана, на втечу приречена. З тобою по-всякому із дня аж до вечора. Байдужості іскорки, то спалахи відчаю, Я слова вже лишнього уголос не вичавлю. Ти тішишся сказаним, надуманим мучишся. Брехнею цікавишся, дарма що не учишся. Сяк-так дозимуємо, сяк-так - телефонами, А душі вже виразно давно поза […]
Після любові
Після любові, що буває більше - Байдужості, зневаги, чи жалю? І я палю свої колишній вірші, Не вірші, а минуле все палю. Ще й як горить і чорним дотліває, Такий одвіку колір є журби. Не вірить серце, що ще покохає, Ворушить вітер вітами верби. А поки доля ще […]
Неприродно мило!
Охоплений і розтерзаний нетрями, Я в полоні твоєму назавжди. Кохаю ж бо так сильно, до нестями, Що не знаю навіть йду куди. Можливо знаєш ти, підкажеш? Чи плануєш все так само - Зробиш полоненим і відкажеш: «Мені все можна, бо я дама!» О, повір, хотів би […]
Камені 2
Я помилявся, був неправий: Ти не еліта, ти - ніхто. Влаштувала спорт кривавий; Замість шинелі ношу тепер пальто. Повернув свої я камені, Але людським трудом. І все одно на мости спалені: Життя - не єдине розбитим склом. Топаз знайшовся по дорозі, Всі інші викупив невдовзі. Виходив, силуючись, на […]
Камені
Намисто, прикрашене шпінеллю. І вогняно-жовтезний той сапфір. Огорнув себе я сірою шинеллю, Аби не привертати зайвий взір. Каблучка, чи ледь не вся з коралу, Червоний з нею разом був гранат. Я виглядав, неначе був з муралу, Не впізнав мене б і рідний брат. Гіацинт був в мене на […]
Провина
На вулиці хуртовина. Це моя провина. Десь померла якась псина. Це моя провина. Плаче гірко так дівчина. Це моя провина. У друга зламалася машина. Це точно вже моя провина. В Америці стрілянина. Безперечно це моя провина. Не дозріла ще малина. Моя провина, моя провина.
Комахи
Не вдається мух прибрати у очах, Хвороба так не угодила. Вони літають наче прах, Що негода забрала й розпорошила. Ці мошки є в моєму мозку, Я бачу їх удень й вночі. Я бачу їх коло кіоску, Я бачу їх і на печі. Сам Вельзевул у гості завітав, У […]
Настанова
Ти проходиш повз школу, Що не викликає й подиху. Коліна – хиляться додолу, Хочуть відчути ще раз дотику. Ти проходиш повз корпус, Здригнулося серце тепер. В голові пам’ятний лотус Розганяє дивних химер. Проходиш ти повз роботу, Яка ще тепла, спогадів сповна; Відчинені живі іржавії ворота Для вбогого старіючого […]
Злам
У певний час, давно колись, Стався злам, зламавший наївність. Ламайся, та ніколи не колись, Бо не повернеться невинність. Тебе розкрошить, Розірве на шмаття, Ти не будеш вже собою. Твоя невдача землю розпорошить, Тебе самого зажене у небуття, А розум замкнеться синявою. Ти горітимеш у пеклі, Горітимеш, агонізуючи страждання. […]
Мрія
Невже лиш я один із тих, Хто мріє бути з чимось більшим? Чи це одна із мрій дурних Про зверхність, думку, що я є милішим? Впевнений, ви теж вважали, Що більшого, теплішого ви гідні. То яку кнопку ви прожали, Що всім лишились бідні злидні? Де та кнопка, що, […]
Комедія
Комедія, братовбивча та комедія, Яка з нас робить звірів-вовкулак. Про неї не розкаже Вікіпедія, Що заслужила тисячі відзнак. Трагедія, щаслива та трагедія, Що нас гартує, робить з нас людину. Її висвітлює щодня медія, Трагедія усюди без упину. Трагікомедія, яка баланс життя диктує, Такий сірий, такий нейтральний той баланс. […]
Смог
Вулиці засніжило, видно лиш смог. Вологість у повітрі і під ногами. Цікаві дари природи показує Бог, Розкриває потоку мінливості брами. Затихло все. Десь в далечині гудки, мотори… Насолоджуюсь, вдихаю смог як ароматерапію, Хоч і віддалені такі ознаки флори. Погода запускає спокій, а не дію. Я не задихаюсь смогом. […]
