Де світ утратив аркушу вагомість
Ми дивимось крізь час у невідомість І бачимо невідворотність дня, Де світ утратив аркушу вагомість Й розсипався, як мертва вже зоря. Там тіні ходять на скляних протезах, Рахують пульси світлових реклам, Ми балансуємо на гострих лезах Своїх амбіцій й неминучих драм. Та ранок знову, попри ірреальність, Розріже тьму, […]
Судома
Втопивши небо у киплячий шлам, Залізо тисне, рве на крихти простір. Там час крокує по живих кістках, Шукає в госпіталях вільну постіль. Асфальт стікає в горло із канав, Гризуть орбіту виточені пили. В сухий бетон, закривши автоклав, Надію ніби намертво зашили. Намацує магнітом рвану вись, Іржавий сонях із […]
Судома
Втопивши небо у киплячий шлам, Залізо тисне, рве на крихти простір. Там час крокує по живих кістках, Шукає в госпіта́лях вільну постіль. Асфальт стікає в горло із канав, Гризуть орбіту виточені пили. В сухий бетон, закривши автоклав, Надію ніби намертво зашили. Намацує магнітом рвану вись, Іржавий сонях із […]
Судома
Втопивши небо у киплячий шлам, Залізо тисне, рве на крихти простір. Там час крокує по живих кістках, В госпіталях шукає вільну постіль. Асфальт стікає в горло із канав, Гризуть орбіту виточені пили. В сухий бетон, закривши автоклав, Надію ніби намертво зашили. Намацує магнітом рвану вись, Іржавий сонях із […]
До світла за лічені кроки (квартон)
До світла за лічені кроки Рахуються сотнями втрати. Чомусь не писали пророки, Що може хотітися страти. У темряві віри забракло До світла за лічені кроки. Зусилля докладали чимало, Здається, тунелю ще трохи. Забуті вчорашні уроки Снуються фантомно у тілі. До світла за лічені кроки Важливо триматися цілі. У […]
У довгій черзі з давніх днів
Роки, мов гільзи на бруківці, У довгій черзі з давніх днів, Де вечір у густій наливці Смакує спалені мости. Там сонце — вицвіла печатка На сірих обертах зими, І починається спочатку Все те, що загубили ми. Слова від страху пацюками Тікають з трюмів голови, І невловимими руками Примари […]
Осене, забери мене у свої сни
Осене, забери мене у свої сни, Де з нею я в обіймах серед лісу. Тримають небо високі ясени, Серед пожовклих гілочок і хмизу. У таємничих хащах лісових, Птахи співають довгі серенади. І вітер, що на мить затих, Дарує золотисті променади. В моєму серці осінь розцвіла Багряно-жовтими стежинами. І […]
Натхнення
У полі, у лісі, у гаю – я всюди її відшукаю. Серед пожовтілих сторінок книжок, Натхнення – маленьке зернятко плекаю. А скільки до музи звивистих стежок? Тернистий свій шлях прокладаю до неї І вірю, Всевишній покаже дорогу. Краплинку душі я вкладаю своєї, За все я молитвою дякую Богу.
Я народився, щоб любити Україну
Я народився, щоб любити Україну. В моєму серці віра і любов До рідної землі і кетягів калини, До мальв квітучих, шелесту дібров. І щонеділі в храмі помолюся, Попрошу в Бога миру нам усім, В молитві з вірою схилюся, За покликом душі передусім. В моїх думках ти мовою живеш […]
У амальгами тріщині німій
Ми бачимо відбитки в дзеркалах, Вітринах, вікнах, у воді скляній… Ми залишаєм втомлений свій страх У амальгами тріщині німій. Просякнуті подвійністю світів, Де кожен крок повторює наш рух. Крізь товщу скла і глянцевий прибій Ледь проступає наш далекий дух. За склом вітрин, де світло є густе, Нашіптують ілюзії […]
Тихий крик
Похмурі дні сповнені жалю, І попіл той німий стелився... О тихий крик, який ніхто не чув, Об дзеркало надій розбився. Смуток, розпач і печаль В душі вуаль покрила. Ті ніжні квіти, мов вогні, Жорстока пам'ять обпалила. І вітер спогади розвіяв Поміж дерев, що заніміли. Лиш тіні згаслих давніх […]
На твоїй долоні
Ах, вам жара! Так буде прохолода! Із тридцять на п'ятнадцять відразу. Така мінлива видавалась погода, Немов на когось вилила образу. Ховались в тінь від сонечка завзято, Спасалися в водоймах цілоденно. А я в душі несла з собою свято, Хоч виглядала просто і буденно. Це твій дзвінок навчив життю […]
В жовтих кристалах солодкого меду
В жовтих кристалах солодкого меду — Є крихта суму й гіркого покою. Наче бурштинове сонце із неба В чашку повільно стікає сльозою. Тихо на землю спускається вечір, Капає медом на дошки підлоги. Ніч темну шаль накидає на плечі, Й дихати вільно не маємо змоги. Небом Ведмедиця тихо крокує, […]
Не розмовляй…
Не розмовляй, і не пиши, І в сни не йди мені ночами. Лиш дивну схожість залиши Від шелесту дерев з дощами. Не дорікай, згаяний час Пролився квітами духмяно. І в темінь згадками про нас Мелодія лягла слухняно. Не осуди, любов була, Просилось серденько на чати. Веселка воду там […]
Далекий грім і довге відголосся
Далекий грім і довге відголосся, Грози, хоч ждали, так й не відбулося. Та хмари наступають знову й знову, О, розіграють ще виставу нову! В історії оцій лише розв'язка, Я вже забула, що існує ласка І теплота солодка губ жагучих - Я не з когорти істинно везучих. У них […]
Далекий грім і довге відголосся
Далекий грім і довге відголосся, Грози, хоч ждали, так й не відбулося. Та хмари наступають знову й знову, О, розіграють ще виставу нову! В історії оцій лише розв'язка, Я вже забула, що існує ласка І теплота солодка губ жагучих - Я не з когорти істинно везучих. У них […]
Далекий грім і довге відголосся
Далекий грім і довге відголосся, Грози, хоч ждали, так й не відбулося. Та хмари наступають знову й знову, О, розіграють ще виставу нову! В історії оцій лише розв'язка, Я вже забула, що існує ласка І теплота солодка губ жагучих - Я не з когорти істинно везучих. У них […]
Далекий грім і довге відголосся
Далекий грім і довге відголосся, Грози, хоч ждали, так й не відбулося. Та хмари наступають знову й знову, О, розіграють ще виставу нову! В історії оцій лише розв'язка, Я вже забула, що існує ласка І теплота солодка губ жагучих - Я не з когорти істинно везучих. У них […]
