ТИ І ПОЕЗІЯ
Мої дві утіхи - Це ти і поезія. Частковий, та вихід З безсилля й депресії. Укотре на іспит Мене доля кинула. Не знаю - навіщо Цю карму витримую? Здаватись не мушу На зло всім небажаним, Хоч боляче дуже Кришитися заживо. Терпіння, терпіння... На гострому лезі я... Єдине спасіння […]
Моя батьківщина
Україна — моя Батьківщина Україно моя, золота і єдина, Ти — у серці моєму навіки. Ти — прекрасна і вільна країна, Що долає негоди й роки. Твої ниви широкі, мов море, Колоситься пшениця в полях, А над ними блакитнеє небо Розливається в чистих краях. Тихо вранці шумлять верболози, […]
РІКА ЖИТТЯ
За мить, бурхливою рікою літа всі наші промайнуть. Чи ж ми вдоволені собою, збираючись у дальню путь? Чи не занадто ми грішили, тамуючи душевний щем. Чи ж ми прощення заслужили своїм гріховним житієм? Покаймося, Отець Небесний, почувши наше каяття і Божий Син його воскреслий дарують нам нове життя. […]
РІКА ЖИТТЯ
За мить, бурхливою рікою літа всі наші промайнуть. Чи ж ми вдоволені собою, збираючись у дальню путь? Чи не занадто ми грішили, тамуючи душевний щем. Чи ж ми прощення заслужили своїм гріховним житієм? Покаймося, Отець Небесний, почувши наше каяття і Божий Син його воскреслий дарують нам нове життя. […]
Дороги не ходжені
Дороги не хóджені і забуті Дороги давно заснувші Як імена, як душі, Як допотопна земля У серці слова закуті: «Віра й любов жива» Як і живі молитви Залишені на покуті Залишені гріхи спокуті А значить - мені іти Я до землі вклонюся, Прийнявши усе напуття Омию своє волосся […]
«По свої жнива…»
Той час настав — душа зовсім пуста, Її продали, розбили, розтоптали. Ти вже не та — весела і проста, Не та, яку колись всі знали. Накриє так, що відчай рветься вгору — Іти босоніж, волати серед поля, Натиснути курок, схопившись за зброю — За що так мучить тебе […]
«По свої жнива…»
Той час настав — душа зовсім пуста, Її продали, розбили, розтоптали. Ти вже не та — весела і проста, Не та, яку колись всі знали. Накриє так, що відчай рветься вгору — Іти босоніж, волати серед поля, Натиснути курок, схопившись за зброю — За що так мучить тебе […]
«По свої жнива…»
Той час настав — душа зовсім пуста, Її продали, розбили, розтоптали. Ти вже не та — весела і проста, Не та, яку колись всі знали. Накриє так, що відчай рветься вгору — Іти босоніж, волати серед поля, Натиснути курок, схопившись за зброю — За що так мучить тебе […]
«По свої жнива…»
Той час настав — душа зовсім пуста, Її продали, розбили, розтоптали. Ти вже не та — весела і проста, Не та, яку колись всі знали. Накриє так, що відчай рветься вгору — Іти босоніж, волати серед поля, Натиснути курок, схопившись за зброю — За що так мучить тебе […]
Пелюстками
Скільки рядків написано нами — Рахувати не зможем власноруч... День за днем… пелюстками Розкриваєш бутон. Завжди поруч. Пригорнувши печаль, з тобою посміхаюсь, Іноді марю… Не жалкую, просто мудріша. Все інше — шипи, за які так тримаюся, В обіймах твоїх вони стали слабкіші…
Коли я виросту
А коли я виросту, стану сильною, Зовсім перестану писати вірші Ти, як зараз, напевно будеш звати мене крихітною, Милою дівчинкою, цвітом яблуні або вишні. А коли я виросту, перестану мріяти І, як мама, буду пити гіркий та холодний чай Ти так само будеш наївно вірити в те, Що […]
Мила
Мила дівчинка, легка як вітер Очі зморені та солоні Скільки в ній посаджено квітів, Що в волошках навіть крихкі долоні? Гарна дівчинка, з зорей зліплена Небо синє в її руках Подарована безкінечності З високими горами на плечах А ім'я її в кожній краплі цього дощу В кожнім промені […]
Віра
Вітер віє. Ти закриваєш очі. Автомобілі гудуть та плачуть. Люди сірі та чорні, люди - овочі. Ті вже мертві, а ті стріляють. Вітер віє. Ти замикаєш душу. Одягаєш на неї тугі кайдани. Місто мертве, місто - бридка калюжа. Все залито кровію, та сльозами. Вітер віє. Ти обіймаєш сина. […]
Наша країна багата душею і тілом
Колись давно хтось говорив, Що всі дороги ведуть у Рим і Москву. Та якось забули, що є одна Божа стежина, Яка веде до Києва. Золотоверхим Михайлівським собором, Софією, Володимиром і Лаврою незрівнятися в світі, Наша країна багата духовної спадщини, Що не знищить ворог. А в Україні, є чудові […]
що має роль в цьому світі?
а що для нас має роль в цьому світі? може кохання палке, може діти, а може кар'єра, а може обман, а може один хитрий план? а може кава заварена зранку, а може обійми до світанку, а може те, як лине ручей, а може ціна безглуздих речей. а може […]
Будні
я прокидаюсь в ранці, відчуваю усталість, як же мені це все набрило. я йду вмиватись, швидко збиратись, та стримувати свою огиду. неживі обличчя, товкучка в метро, доводять до знепритоми. все в цьому житті грає важливу роль, навіть вічна перевтома. купа людей, купа витріщенних глаз, знову дивляться на мене. […]
Тиша
тиша - найкраще й найгірше що може статись. тиша - це мій єдиний шанс на спасіння. вона може довести до того, що кулаки будуть в кров стиратись, а може й до нового геніального творіння. вона захоплює мене своєю владою, так, що не можу навіть й зітхнути. часто лякає […]
Думки
колись апатія здолає мене, і я залишуся серед недосказаних слів. вона все сильніше тягне мене, і може, колись, перетне той поріг. колись ті думки заповнять весь простір, і я не зможу ніяк їх заткнути. на кухні гучно дзинькув тостер, а я не можу зараз навіть вдихнути. так хочеться […]
