Єдина релігія
«Привіт!» — каже мені світ, Я у відповідь посміхаюся, Рукою махаю та миру всім бажаю, Бажаю знайти дорогу до Раю. Яка лежить через священний Коран, Який Аллаг нам Сам передав Через найкращу людину, Через Свого улюбленця — Мухаммада. Навіть у Біблії є це пророцтво, В Ісаї записане це […]
ПОХВАЛЮСЬ СВІТУ
Похва́люсь світу та відразу Про день щасливий, а чи мить, Скоріш розка́жу і пока́жу, Бо час на місці не стоїть. Дивлю́сь, як хвиля камінь миє, Торкаюсь моху, чебрецю, Чи то сіріє, чи біліє Криклива чайка, не збагну. На гай із кручі погляда́ю, На тиху річку і село, На […]
ПРОПАХНЕ ЦВІТОМ
Дощем пропахло літо вже, Ще й цвітом липи скоро Пропахне вітер й понесе Духм'яність ту угору. Пропахне небо голубе, А то й і місяць, зорі, Бджолиний рій десь загуде У ніжності квітковій. Його не сплутати ні з чим, Той аромат, ті квіти, Теплом ціловані, дощем Напоєні, умиті. 15.06.2026. […]
БЕЗЦІННЕ
В шикарній зелені усе, Все у квітковім розмаїтті, Десь вітер ягоди трясе, Дощем дороги десь политі. Політ пташиний, передзвін, Хоч зрідка --- щебет усе ж чути, Світанком лине з берегів, Більш не дає заснути. Не часто --- місто не село, Природа справжня де і тиша, Перед очима знов […]
Любов сильніша за війну
Кохання на роки, що витримало долю, Кохання через кілометри болю. Де кожен день життя у небо, Де кожен день молюсь за тебе. Ти на нулі стоїш, в очах суворість, Там у посадці ворог смерть несе, Він не пройде скрізь вас, бо буде горе. Твоя любов з моєю — […]
Вірш-загадка “Хто/що він?”
Гортань його забита згустками брехні, Що випиті із келиха ненависті, і злості... Його руки вже давно по лікті у крові — Він давить ними серця людей — в долоні... Його старечий, зблідлий образ, знають всі — На публіку показує свої фальшиві іпостасі — Нехай зникають враз, і з […]
В небо
Цей світ — помийка, бруд і дим, Він весь гнітить, він нетривалий, Людина в розпачі сліпій Тут прагне світлих почуттів. Живе в канаві серед зла Будує плани, щось кохає Хоч знає: все згорить дотла І все живе тут помирає. Цей відстійник гниє щодня У ньому лють і вічний […]
Симфонія душі
У ніжності ночі, у сяйві зірок, У тиші безмежжя життя твоїх строк, Лунає симфонія, мов голос душі, Що просить людину почути її. І серцем відчути, і шлях той знайти, Крізь бурі й тривоги до себе прийти. Заслухатись в музику серця свого І більше не втратити в світі його. […]
Бумеранг
Тінь відлітає у прірву похмуру, Вітер рве й топче високу траву. Час б’є каміння фортечного муру, Кидає з розпачу в серце стрілу. Слово, що кинули зопалу вгору, Колом іде через ніч і туман. Вчепиться ціпко в сумнівну опору, Стримає серце, немов талісман. Світло і спокій, що роздано людям, […]
«Переможець» (поетична притча)
Бій виграний. І вибухає тріумф! Фортеця впала. Знищено мости. Він дивиться на спалену пустиню, а там — ні вороття, ні слів «прости». Шалений танець. Тупання ногами. Любов лежить у тьмі холодних снів. І ллється трунок у фіналі драми, де в серці тиша із віджилих слів. Його обличчя — […]
Зупинка. Крок…
Летять вітри крізь павутину ліній, Твій силует зникає у дощі. Лягає ніч, як сивий, тихий іній, На дзеркало розбитої душі. І за хвилиною біжить хвилина, Рахують кроки відчаю й межі. Знесе минуле із хвилин лавина — І ми тепер — далекі і чужі. Вже гаснуть зорі, захололі, дальні. […]
Зупинка. Крок…
Летять вітри крізь павутину ліній, Твій силует зникає у дощі. Лягає ніч, як сивий, тихий іній, На дзеркало розбитої душі. І за хвилиною біжить хвилина, Рахують кроки відчаю й межі. Знесе минуле із хвилин лавина — І ми тепер — далекі і чужі. Вже гаснуть зорі, захололі, дальні. […]
Синьо жовті
Затягніть шарфи, підніміть руки догори, На полі киплять синьо-жовті козаки! Ми йдемо напролом, ми ламаємо стіни, Немає у світі сильніш України! А з боку болота смердить переляк, Російська навала дістала в п'ятак, Усім цим підерським гнилим сторінкам Ми кістки зламаємо прямо ось там! Ми розіб'ємо їх вщент, розкатаємо […]
Синьо жовті
Затягніть шарфи, підніміть руки догори, На полі киплять синьо-жовті козаки! Ми йдемо напролом, ми ламаємо стіни, Немає у світі сильніш України! А з боку болота смердить переляк, Російська навала дістала в п'ятак, Усім цим підерським гнилим сторінкам Ми кістки зламаємо прямо ось там! Ми розіб'ємо їх вщент, розкатаємо […]
Для збірної України
Україна — тільки вперед! Нашого ворога стерли вщент! Жовто-блакитні прапори палають, Наші хлопці на полі перемагають! Окупантам і підарам — люта смерть, Російську шоблу розірвемо вщент! Сотремо в порошок, змиємо в унітаз, Перемога буде за нами враз! Росію розірве, в гівно рознесе, Слава Україні! Ми спалимо все!
П’ять років
Ти і я — п'ять років разом, Ти і я склалися пазлом. Ти і я — заплела нас доля, Ти і я — разом до кінця. Ми — свято один для одного, Ми — подих єдиного духа. Ми — сильні заради кожного, Дві розколоті душі, що склеїти себе […]
Тиха година
Тихо. Нічого не чути, В навушниках тільки Коран Святе слово вливається в мене Я посміхаюся та Аллаха прославляю. Мій сокіл спить, Альхамдуллідях, Температура спала Його сон нічого не турбує. Дружина дзвонить, Моя насолода вже засинає. Я її подумки обіймаю, цілую, Вона точно відчуває, бо в трубку щось тепле […]
Життя узори
Хтось плаче, а хтось скаче, Хтось радіє, інший горе бачить. Біль і смуток, та не гори — Отакі життя узори. Плаче, плаче, не сміється, Хоч у грудях серце б'ється. Біль із серця проганяє, Та вона наздоганяє. Плачу, плачу, усміхнуся, Горем я не поділюся. Плачу, плачу, усміхнуся, Вранці знову […]
