18
Зимою коли дні короткі Дороги снігом вітер занесе Не сплю я ночі бо любов лоскоче До тебе кочу на сріблястім порше НП
19
Бачиш як димом затягнуло яр Ось під ліщиною стоїть криниця на ніч на небо набігло хмар Чом же тобі, моя мила не спиться. Під нашим дахом панує мир Жар у котлі раз по раз іскриться. Сплять уже всі, тільки ти не спиш Спи моя пляшко, я твій пяниця. […]
20
А ти була зі мною поруч коли і друзі стали наче вороги І я вже думав загубитися ліворуч Іти шляхом яким ідуть усі. І стоячи, на самім краю світу, Я без вагань робив свій крок вперед. А ти нізвідки каменем звалилась, І не пустила тіла мого в прірву. […]
21
Я підійшов в осінній тихий вечір До дівчини, що сіла край ставка. Виблискувати всю мвою дотепність Була для мене справа геть легка. Ми стрілися на новому вже місці, Мій розум грав, та слух її втомив Потік речей солодких на обійсті, — Тож в вечір той її я не […]
22
Вітер сльози з твоїх віч Лагідно змахне. Знай, що той, на кого ждеш, Більше не прийде. Плачуть ліхтарі і дах, Плачеш ти і дощ. Було байдуже тодбі — Тож тримай своє. Ось прийшло твоє кохання, Ну хто міг би знати? Обіймай свою подушку, І влягайся спати. УП
23
В руці рука, шматочок раю, Нитками близькості порок. Сьогодні вночі, засинаю, Я вільний від усіх тривог. Я вільний тим, що знову винен, Сьогодні дух в мені розквіт. Я тридцять років блукав безцільно Здохбись - ішачив увесь вік. Душі знайшлося рідне тіло, І в темному покої свій Лежить зі […]
24
Заздрісно ворочається місяць Високим небом в глибині ночей. Пропала зірка десь на небосхилі — Невже чекаю на сьогодні я гостей? Готую термос, плед і дві подушки, Збірку новел, із найкращих тем. Шекербура, два золотих прибори — Для гості цеї розкіш нема меж. Приляж, душа, не бійся тої ночі, […]
25
На широкому-широкому полі, Скраю хата в мужицький зріст. В цій маленькій і скромній хаті Виріс брат мій, і я в ній ріс. Доганяв козака розбійник По траві, що росла до звізд. Все цвіло на широкому полі: Волошки, і мак, і овес. Нас любили і дід, і баба, І […]
26
Я ніколи не стану великим, Як мій тато. Він давав безликим нам радість, Запалював сотні серць. Він дарував нам море і зоряний простір, Вчив літати у мріях без меж, В ту ніч, коли порох і холодний бетон Були ліжком для нас серед веж. Одне його слово мало силу […]
27
Я ніколи-ніколи не забуду Світло від ламп уночі. Може, разом ми більше не будемо, Я благаю, прошу: не мовчи. Тінь покриє обличчя Твоє ряботинням, Західного сонця останні промені Прокотилися над синім лататтям, Може, було щось зле — ти пробач. Ти даруєш лише погляд на прощання, Це усе, що […]
28
І ворон каркнув: все пройшло, І серце благодаттю диха. Мені найбільше з-поміж всіх живих везло, І я прильну до тебе знову й стиха. УП
29
Ех, мамо, мамо, якби ви знали скільки болю вона мені завдає Часами доводить мене до відчаю і кулаками лупить в піддих. Ех, мамо, мамо ніхто не знає скільки ще витерплю, чи стане сил Я і без неї однак помираю і коли з нею, бракує слів. УП
30
О, кітко, я від Тебе залежний І перетинаю кордони належно І оббиваю кратнє твої пороги А ночами вию на небо як вовк. Ох, кицю, час без тебе примара Ти моє сонце, і ти ж моя хмара Зглянься хоч раз, скеруй свої очі На того хто без тебе жити […]
Місто мрій
24 лютого 2022 року… Пекло дісталося міста мрій, Міста, де колись вирувало життя, Де промайнуло дитинство моє, Та війна принесла забуття. Клята, смертна війно, ти Вкрала тисячі дитячих мрій У дітей Донбасу й усієї України. Іду по вулиці — Місто тихе, Безлюдне. А колись тут було життя. Гуляли […]
ти…
ти - сонце, ти- вітер, ти - ясна погода; ти - море, ти - хвиля, пісок і негода; ти - єднання, кохання, надія, зітхання; ти- моє нездійсненне бажання; ти - ілюзія, віра, єдина помилка; ти - залежність, мурашки, безневинна дитина; ти - морок, ти- страх, ти- одвічне знамення; […]
Ласкаво просимо до дому
Повертається з фронту до дому, Зустрічає вся родина. Хтось піде до Божого храму, Виливає все наболіле Батькові. Про біль і свої страхи відкриває там. Там отримає спокій і підтримку, Поради, як доровказ, що ведуть вперед. Надію- рухає життя людини . Все змінюється і в середині і зовні. Веселка […]
Я любила писати вірші
Я любила давити прищі й припікати їх спиртом; голяком на стільці, закинувши ноги на стіл, палити цигáрки. Я любила ростити вірші́ на веранді бабусиного будинку. І завше сміялася з херових жартів — це реакція «зась!», щоб тримати непотрібні стосунки з тим, кому кажеш крізь зуби: брате! Я сипала […]
Мій Ісмаїл
Коли посміхається він, Мій маленький Ісмаїл Я ще більше його кохаю І в обійми його забираю. Притискаю його, Ніжно, багато цілую, Та Прошу Бога, Щоб світла була його дорога. Щоб муслімом став, Впустивши Бога в душу, Щоб Іслам прийняв, Який я йому поясню. Щоб ангел крилом захищав від […]
