«Серце,яке вчиться кохати»
І ти прийшов непрохано й неждано, І почали ми будувати щось нове Але одного ми не зрозуміли, Що слово «кохання » для нас має різний сенс. Ти вічно думаєш,що я тебе не люблю і хочеш більше доброти, Але ніяк не можеш зрозуміти,Ти, Що в мені ніжності не так […]
1
Плач, берізко, плач, весь лісе, Плач зі мною, росо. Бо не вернеться, як ранок, Днів палких краса. Гасне сонце, гасне світло, І не спалахне Той розгульний вогник в оці, Що палив мене. Рідшатимуть мої зуби, Випаде волосся, І по зморщеному серцю Смуток пронесеться. Покарбують люті зморшки Чоло, і […]
2
Коли я слухаю Твої вуста, Тоді нікчемність власну відчуваю. І щоб сподобатись Тобі на мить, Я зважу кожне слово нині. Сховавши дурість глибоко на дно, Постати дурнем мені більше не дано. Я вислизну, змовчу, втечу розмов, На все готовий, лиш би бачити Вас знов. Та час випробувань важких […]
3
Я розуму просив у Синього птаха, Й градом з неба великим був підбитий. Тепер блукаю по землі у страху, Забутий сліпий пустельник, світом скритий. Мені посеред ночі думка розум крає, Мій сон порушив чистий образ святий, Погляд охолов, тривога серце крає, Мій кволий дух, мій шлях невідворотний. І […]
4
На призьбу старих останків Безсловесно поллється вода, І розкішних палаців підземних Не побачать нахабнії очі. Не побачать. Затоплені гроти, І засипані шаром піску. Не прорвуться високії ноти В край володарства льоду й сніжку. Несказаних мелодій легенди, Розум підкоря височінь. Просочиться світло тонкою стрічкою, А розгадка сховається в тінь. […]
5
Я не буду більше молодим, Не піду у бій за наших сміло. Мушу буть спокійним і святим, Стишив тон, манери, вбраний біло. Згасне в оці давній вогник мій, Дні і ночі стануть коротшати. І в мішках синюшних під очима, Рештки сили будуть спочивати. Я не буду більше молодим, […]
6
Ви намочили мої губи Своїм нахабним язиком. І я стою, мов вовк похмурий, А люди дивляться кругом. Очі я низько опускаю, Стоїть юнак сором’язливий. Та Вашій честі, що лишилась, Прийшов кінець слізливий. Відпрянув, губи прикриваю, І утираю рукавом. Симпатії мої сховались, Я більше з Вами незнайом. І Ви […]
7
Закоханий у старшу за роками, Піднесло серце аж до синіх хмар. Коваль ілюзій, звитими руками Кує окови для майбутніх чвар. Німого щастя накриває хмара, Коханець серцем вічно молодий. Вночі вирує в пристрасті пужару, А вдень під сонцем ходить як сідий. Туманом почуттів весь мозг окутий, Закоханість висмоктує весь […]
8
Мадемуазель, Ваш голос тонкий Свердлить мені вуха цвіркуном. Не бачу в тім ніякого толку, Слухати думок сумбурних ком. Спробуйте хоч разок самі Розплутать, розплести вузли, Що думали Ви так пристрасно, — Слова б користь мені принесли. Та перед тим, хоч на хвилинку, Просив би Вас я охолонуть. В […]
9
Коли на друзки серце розіб'ється, Хай топчуть, хай плюють, авжеж. Хай заздрість їхня люта й хижа б'ється, Хай гавкають і дзьобають без меж. Страшніших за людей істот немає, З великими лапищами й язиком. У них лиш той за рідного вважає, Хто дужчий і чи з товстим гаманцем. Прийде […]
10
Карета бігла по бруківці, І кучер правив, лаючись часом. Душа Твоя шукала в шумі спокій, А я в коханні освідчувавсь, заїкаючись притім. Даремно сміючись, молив купідон: Занадто наївно дурницями маюсь, — В цей день уже вистріляв стріли він, — А я все клопочуся та розпинаюсь. І ось несповна […]
11
Вже вечір зплив, ти йдеш з роботи, і сяють опера й палац. Якісь старі скриплять ворота, розважена легка хода. Дзвенить трамвай, куняють очі, Везуть заморених рабів. А серед міста опівночі, Юрба закоханих котів. Зачувши клич братів далеких, З сусідніх парків чи з дахів, Ти вже зпросоня, наче пяний, […]
12
Це був чудовий, дивний день. На краю берега лежав пісок, А гірко-солодкий дикий мед Танув на губках в цей разок. Мене зловив твій аромат волосся, І я в усьому відчуваюся, негідним. Я б став твоїм невільником навіки, Бо праці кращої - та не знайти ніколи. To byl niezwykly […]
13
Нікчемні почуття мої й скорботно, Коли я бачу, що щаслива з іншим. І дум немає, як зробити це можливим, Щоб мить належала лише нам двом. Я чую, що довкола тебе сміх, Ти радість, і підносиш як хвиля. Мені луною твоя сутність віддається, А після - знову тишина. Ти, […]
14
Минуть роки, і ти уже сивенька, Відчиниш рано-вранці свої двері. Мене приведе стежка, моя ненько, Під самий дім, де ти живеш тепер. І бачу я, як ранньою порою, Очима кліпаєш на перший промінь сонця, І раптом зустрічаєшся ти мене — Обличчя рідне повертає спокій в домі. Хай день […]
15
Як же радісно чути Мукання корів, Бачити дим густий І красивий захід сонця. Густе зоряне небо, Хуртовину лиху, І жаб на болотах, Натомлений спів. Як люблю я село, Запах жита й пшениці, Неслухняні троянди Між дідівських хат. Вона видала крок, І сказала два слова, І рідненьке село — […]
16
ЛЛ 1. Я зватиму Вас Аврора, бо Ви мій світанок, і дня свого я не починаю без думки про Вас. Елеонорою, бо Ви і є саме терпіння. Салиха, бо немає нічого прекраснішого за Вашу милість. Я кликатиму Вас, Шарлоттою, бо ви були готові йти за мене заміж, вже […]
17
Господь, немає в тебе милості до мене І не мастив Ти мої плечі медом. Овал Її голівки золотої, на його плечах ніжиться в покої. Бог, невже в Твоїх очах, не рівні ми усі істоти і на моїх слабких руках не буде запаху святої позолоти. Невже з немилості від […]
