48
Завірюха гралась, кидаючи в лиця зорі, звичайний зимовий сірий день, звичайні саскачеванські морози... дай Боже, мені закохатись в цей день.
47
Шукав твої рани на руках Шукав твоїх ран на ногах Моляться руки до неба Душею вже був в небесах Потайки шось таки тримає шось до землі таки тягне щось мене тут таки держе серце, як завжди серце. переклад ,Jak zawsze, Яна Твардовського.
46
Я милістю чужою вкрай замучений і даром незаслуженим стомлений, увагою надмірною упоєний, добром повалений — як битися із ним? Я загнаний в кут надмірною опікою, до краю ситий, словом п'яний вщент, та в ту ж хвилину не здаюсь калікою, і кожен рух в свободі миготить. Як мститися тому, […]
45
І сльози мої раптом обернулися сміхом: я натрапив на її фото через чверть століття.
44
«Охолонь, малюк!» — ви чули хоч разок від дівчини, на рік чи місяць старшої? А через десять років погляд її згас, і вигляд, і окрас стали смирнішими. І жалості твоїй не буде місця, коли дівчат навколо буде море, і в морі цьому ти акула, небезпечний. О, не майся, […]
43
Це було вісімнадцять років тому, а я й досі пам'ятаю запах ваших парфумів. І ловлю себе на сенсі ваших слів, що сколихнули світ до самих підвалин. Драпування, тюль і блиск піриту, свічки, канделябри та іриси. Було все чудово в той наш вечір, та прекрасніша за все — лиш […]
42
Ти до такого і не звик, і забракло твоїх сил, на грудях стоїть підбор, ти повалений з дня до ночі. Полюбив — тоді звикай, рот і слів не розпускай, ти герой, ти ж чоловік, є на все своя причина. Хто літав — тепер повзи, хто кричав — тепер […]
42
Ти до такого і не звик, і забракло твоїх сил, на грудях стоїть підбор, ти повалений з дня до ночі. Полюбив — тоді звикай, рот і слів не розпускай, ти герой, ти ж чоловік, є на все своя причина. Хто літав — тепер повзи, хто кричав — тепер […]
41
Скажи мені, та, яку любить душа моя, де Ти відпочиваєш опісля полудня, яке дерево береже твій спокій, поки квіти упоюють твій нюх. Доки день палає спекою і тікають тіні, повернись додому. Коли зорі сплять у світлі дня, бережи себе під дахом дому. Прийде ніч і не дасть нам […]
40
Полонила ти серце одним поглядом очей твоїх, одним намистом на шиї твоїй. Золотий мед капле з уст твоїх. Мед і молоко — язик твій. Одним поглядом твоїм напоюєш тисячу днів. І серце, і шлунок підвладні чарам твоїм. Увійду в сад твій — і заберу наділене долею. УП
39
Дівчино, щось мені ваша сукня вже запям'яталась: чергове коло змалювавши, воно очам несе утому. Нахабство — сильний аргумент, і почуттів жага знайома, і голод до любові святої завжди розумний і похвальний. Та бережи свою гривку волосся, і щоб обличчя було охайним, на мисливицю сильнішу натрапиш, і боюсь, позадкуєш […]
38
Повернись додому, ніжний, Ангел серця Золотий. Дивною піснею напоєний, вогонь гасне над золою. Гасне день по краю неба, перелізла через пліт крупна місяця святиня над кущами пишних рож. УП
37
Марсель. На дворі друга ночі Дитина спати вже не хоче Їй би побігати пожити й мене з собою в двір жене. Пробігли ми крізь центр міста Ось флігель, козирок, баріста прозора сукня із батісту і коротесеньке каре. Листок ванілі, сир, лате ми сидимо удвох в кафе зморщений носик, […]
36
Пожалій себе, мила пташино, Страшний сон тобі знову наснився. Коли вітер тебе заколише, Коли серце почне частіше битися. Там тебе в небесах чекають Буревісники в вільному трансі, Вони ждуть, що літатимеш з ними І забудеш дар нашого дня. Підкорюючи холодні вітри, Ти забудеш про задушливе літо. Не розбудить […]
35
Ми попрощаємось, і Ти залишишся собою, будеш любити того, хто нещасний. І милість твоя потроху всіх торкнеться, та не цінуєш ноти почуттів моїх. Як у воді помалу квітка в'яне, так я мовчу від погляду очей твоїх. І я помру, перед тобою благоговіючи, в океані неба голубім. УП
34
Тебе для мене більше не існує І я не думаю про Тебе по ночам І голосу в ушах своїх не чую І образ не ввижається Твій тут і там І я не був найщасливіший в світі в ті дві години що з Тобою був Я так шкодую що […]
33
А я торкатися її не можу Лиш тільки бачити і чути образ той котрий то ніжності то пестощі шепоче а часом просто в очі вильє бруд. І пристрасті до неї я тамую І потяг мій так тихо струменить її як бачу плакати не хочу і серце десь аж […]
32
Тільки не кажи що любила мене Це я тебе любив А ти хотіла надурити мене купити вкрасти Невже ти не бачиш як мені важко закутому в тілі цім Бо я бачу ясно намагання і муки тебе в твоїм Мені не потрібна була демонстрація твоєї сили І щоб уста […]
