66
Ходімо гуляти зі мною під дощ, і захлинемось у дикій страсті, хай краплі часом б'ють, як лід, і розбивають нас на друзки. Не згасить пал ніякий мозок ні наш, ні ваш режим, коли ми разом під дощем, байдуже мені, що грішим. Від вологи закрутиться мозок, дихати стане так […]
65
Заплакане полотно, пошарпаний батіг і дзбан вкритий сажею. Ніхто до темпів цих не звик, світ став спотвореним, ображеним. Лиш я один веду щоденник, щоб пам'ятати день учорашній, щоб не забути дивну мить і знати, якою ти була раніше. Затерта жердина, зіпсований листок, ще два-три рази по новій. Від […]
64
Мені від музики твоєї стає так неймовірно легко що я розслабений лежу безпомічний як зкалічілий коли повз клавішних і струн на світло з'явитися твій голос немає сил тоді в руках намацати твій славний волос І не залежачи від нот береш ти вище або нижче мене завжди пянить акорд […]
63
Не винен долі за скроні, забарвлені горем, не прощений полем за мрією втоптаний шлях. Не попрощавшись із краєм, забувши рукою махнути, все рабом далі продовжуєщ лінію гнути. Зазнавши поразки в суперечці, програвши діалог із долею, я один у морі і хочу залишитись з тобою. Народилась любов моя в […]
62
По вікнах світло пливе глибоке, над містом виростає тьма, утомлений ідеш з роботи, а вдома жде тебе сім'я. І місяць яскравий над пустелею веде огляд, неначе циклоп, а ти, укрившись простирадлом, хвилину дивишся в стелю. Втомлений подих і клич бувалий, веселої юності порив, біжать кудись дітей зграї... На […]
61
Все що ти вмієш, я вже хочу Курчавий волос, твій поклін. Коли ти мрієш, я не можу постійний верх, хиткий поділ. Ти подивись навколо тебе,- Немає рівних ворогів. Я сам сказав, не зрозумівши а як побачив, аж збліднів. Немає кращої, й не буде з обох сторін усіх берегів. […]
60
Ми, повсякчас стрічаєм ідеали, і млосно дивимось ідеям їхнім вслід, а ангелів, в чій суті труд немалий, ні разу не запросим на обід. За блодирами гонимося, льнучи, і відчуваєм благоговійний страх, а близьких убиваємо легко, не розгубивши спокій, без запар. Я втоптую у бруд ваш славний герб, тихесенько […]
59
Ось я стою такий пихатий перед тобою, такою смиренною. І бачу тварюку в подобі Бога, а ангелок чіпляє собі роги. Ось ти мовчиш, а руки ціпеніють, а я базікаю і від тебе балдію. Ось ти готова, підіймаєшся й ідеш, а я шкодую — закоханий без меж. Ти дражнишся, […]
58
Буває, що в звичайний день милуюсь лірикою інтимною, і автор пише, на мій погляд, так просто, дурно і наївно. Потрапивши під владу чар, ним рухають лише інстинкти, і жертву вабить ідеал, а ідеалу так противно. В бідоласі геній починає, гребти від берега до хвиль, та жаль, в запалі […]
57
Ти впізнаєш мене і впізнаєш мій голос, серед білого дня, біля райських воріт. І тобі з висоти все здається так просто, а мені без тебе не дається легко. Але я мушу бути сильним, хоч і важко збагнути, як ти можеш спокійно без мене там літати. Сходами до раю […]
56
Коль ти вирішив сам зійти в могилу, щоб ніхто не плакав за тобою, ти володієш незвичайною силою і навряд чи хтось впорається з тобою. Нехай кожному здасться так складно народити, виплекати, віддати й провести, але я то знаю, що тобі навряд чи можна розцвісти й, не побачивши дива, […]
55
Себто розуміти так: я не жадаю вашої плоті і не бажаю вашого тіла, — та, я клянуся, й близько не було, ви просто все не так зрозуміли. Слухати варто було уважно й забути все, що так довго кортіло. Кволість природи за нами знехтує: сіпати, бігати, стрибати і мріяти. […]
54
Не впади зі скелі необачно, коли мені парні квітки, я покидаю світ цей тлінний, подарують усі, а з ними й ти. Не віддавайся допитливим знакам, що їх кидає кожен підряд. І не прислухуйся до докорів, що посилає чийсь там погляд. І хоч твій день уже не такий, як […]
53
Глухий як риба, онімів, забувши шум звучань потьмяних, красі твоїй не заспівавши, я про тебе мрійливо тужу. Я не відкриюся нікому в усіх бажаннях нездійсненних. Відомо Богу лиш одному, багато в світі навіжених. І у відчаї, і в мріях, в пустелях дивних ароматів, я відкриваюся вам у віршах, […]
52
Ти не зірвись, мій ангол ніжний, назустріч тьмяній пустоті, коли покину світ цей тлінний, не йди за мною по путі. Прошу, не будь на самоті, розслабся в морі суєти. І не стрічай таких же бідних, таких нещасних, як і ти. Забудь скоріше наше місце, і не стрічай сама […]
51
Легко іншим інших любити, любов до тебе — важкий подвиг, і жертвам, що пали від любові до тебе, я пам'ятник спорудив би. Ти то два місяці мовчиш, то рік без угаву балакаєш, нестримно на людей кричиш, а після зовсім затихаєш. Історію моєї любові не описати добрим словом, і […]
50
Моя любов мені сказала ні, і я паскудно й довго чувся винуватим. Мені здавалось все на висоті а залишився сам босий і голий І я пустив любов я ж не тюрма для птаха. Навіщо здався їй старий й дивакуватий. я ще не раз чув ні, пускав їх й […]
49
Холодною осінню під запах груш і яблук, свистять по казанах рагу і плов. Тріщать дрова в печі, на кухні стигнуть страви, і ти тріщиш, не подаючи хліб на стіл.
