Українські вірші

Коли коні розтоптають поле, І залізо на плугах блистітиме, Коли люди-хлібороби Віддадуть останні крихти дітям. І їх спотворене лице, І їх спрацьовані долоні, І лиш життя їхнє, крихке, Покине тіло не по волі. Нині люди мов плуги Копають землю, засівають ґрунт. Ті самі спотворені тіла, Працею із натруджених […]

Хрестик до хрестика Моя вишиванка День у день З вечора і до ранку Шиючи лиш зрозуміла Червоне і чорне То горе й любов У житті нерозлучні Чорная птаха Немов пролетіла Вишию білим Білим по білому Щоби ніколи Душа не боліла

Прямо вранці Після кави Я у дзеркальця Спитала Слухай, мучають Мене страхи От що ти мені скажи Може є в мені гріхи ? Посопіло, побурчало І сказало через мить Ні, нема Можеш знову Йти грішить Тільки вже на так, Як позавчора Будь поважна Й гонорова Як-не-як А ти […]

Ти знаєш про щастя в квітучім раю? Ти задихався в обіймах пекельних? Ти радість не бачиш в обличчя свою, - Лиш сіру картину в відтінках пастельних. Життя змалювало старе полотно, Що знає Закони нового мольберта, Та ти не зважай, пиши, - все одно: Стара вже картина, то й […]

Я — дрон ударний; В полювання Останнє вирушив своє Стріла прогресу срібнотканна: Опанувавший виграє Індиферентний смерті вісник Я саранча пекучих днів Воєнний скарб, чотирилисник Повітряний друг соколів Я — верховенства посланець Галюсь оголосити світу Свій гімн: спізнілому — кінець Відкривачу — лаврову віту

Вітер віє вздовж узбіччя, Десь за полем квітне гай, Крізь моря, ліси і гори, Обіймає рідний край. І в обіймах тихо стисне, І до серця пригорне, Це тепло, живе і чисте, Він навічно збереже. Уяви, яка то сила - Бути стійким попри все, І до власних світлих цілей, […]

Так, я видалилася з групи І більше вам не напишу. Я не зайду в мережу, «Як справи?» більше не скажу. Не додавайте, бо я вийду, Не дзвоніть, бо я не відповім. Не пишіть, бо видалила переписки, Не стійте, бо ви давно пішли. «Що робите?» ніхто вже не побачить, […]

В самому серці Закарпаття, Кипить життя немов багаття, Розташувалось там мов пава, Красиве місто це: Іршава. Через місто мов та стрічка, Тече тихенько гарна річка. І мальовнича наче мавка, Любима річка ця: Іршавка. В центрі міста поміж верб, Є старий міст, і він же герб, Незламні міцності дуги, […]

Буде тобі самотньо й страшно Шукатимеш ти місце, де почують Заглянь спочатку в темноту "прекрасну", власну. Де пусто, холодно. Де всі "чорти" твої ночують. Вертайся вже назад до них. Нехай "диявол" твій тепер тебе рятує. Тобі тут холодно, погано? Будеш ти довго так блукати. Нічого біль твій не […]

Яскравим тоном, Гострим різаком, Різким рухом, Гучним криком. Корячись імпульсу, Слухаючись голосу, Лякаючись процесу, Визначено зміст. Понівечено лист: Лінії, краплі, Фігури, рамки, Зуби, шаблі. Образи — марні. Заповнений лист, Порожній зміст, Позбавлений сенсу. Знесилено тлію, Наближаюсь раю, Приречено гнию. Впавши, здаюсь. Морять голодом, Катують холодом, Тиснуть джгутом. Настає […]

Чи ти маразм баранів бачачи задумав з ними грати квачика.чи може ти у всіх своїх кінцях й початках ще сам задумав создавати бізнес по дівчатках.

Чи ти маразм баранів бачачи задумав з ними грати квачика.чи може ти у всіх своїх кінцях й початках ще сам задумав создавати бізнес по дівчатках.

Повномаштабне вторгнення. 3 роки. До того було 8 ще. Бамбас дамбілі 8 років. І 3 вже пів країни вщент. русня кричить:- ми ж братья,ми одної крові. Політики,в той самий час, іграють нашими кістьми! А звідки ж тисячи убитих,полонених,закатованих? Не брат ти нам! Ти просто терорист! Ти " братику" […]

Зорі - це прикраса нічного неба. Вони ніби вуличні ліхтарі, Освітлюють шлях мандрівникам. Зорі створюють власні, Неймовірно прекрасні, малюнки На полотні чистого, нічного неба. Ці небесні світлячки мерехтять у просторі Цієї синеви, ніби вони живі, Ніби це душі спочилих. Але в моменті і вони згаснуть..

Важко.. Важко жити та гадати, що ж бо буде далі На моєму, ще не такому довгому, шляху.. Чи йтиму я прямо, розуміючи, Що саме мене чекає там У світлому майбутньому життя. Чи падатиму до безодні, Де пітьма поглине мене назавжди, А я і сперечатись не буду - підкорюся.. […]

у ці дні, у безмежному мороці, де душа загубившись у власних страхах, я не маю бажання віддатись покорності, я лиш птах, вільний вітер в безкраїх лісах. я голос відчаю втрачений в полості, я надія, що жевріє в руках, я молитва промовлена в гордості, я забутий на рингу єдиний […]

Сірі будні вздовж життя, Заполонили геть всю долю, Страждання, розпач, до виття, Лиш відчуваю я до болю! Темрява життя накрила, Плаче дощ із гірких сліз, І блискавка немов ті вила Прошила долю всю наскрізь. Шлях розірваний на частки, Немов уламки з задзеркалля, В ту мить як вилізу із […]