І радіти, і ридати
І радіти, і ридати, Забувати й знов згадати, Відпустити — не благати, Лиш свого в житті чекати. І молитись, і кохати, І думками ввись злітати, Світло в серденьку тримати, Та добро завжди плекати. І радіти, і ридати, Тихо спогади згадати, Відпустити й не тужити, З вірою у серці […]
Хай пісня лине на крилах любові
Без пісні я жити не можу, Щоденно лунає вона. Очі тихесенько зводжу — І ллється струмочком дзвінка. Вона у росах ранкових, У шепоті тихих дібров, У сонці і небі блакитнім, Лунає все знов і знов. Пісня злітає у небо, Мов ніжна молитва до Бога. Пісня — то радість […]
Ми не підемо пліч-о-пліч
Окопи дихали тротилом, земля ковтала жар й свинець. Я вів тебе в гаряче пекло, де кожний крок — це був кінець. Ти мій боєць і друг. З тобою — залізом спаяні в одне. Ми йшли на штурм, де кулі шили людське життя, мов щось пусте. Рвонуло так, що […]
Ми не підемо пліч-о-пліч
Окопи дихали тротилом, земля ковтала жар й свинець. Я вів тебе в гаряче пекло, де кожний крок — це був кінець. Ти мій боєць і ми з тобою— залізом спаяні в одне. Ми йшли на штурм, де кулі шили людське життя, мов щось пусте. Рвонуло так, що згасло […]
А, мать його…
Прилетів у квартиру «шахед», П’ятий поверх — сестри квартиру. Натворив цей покидьок бід, Слава Богу — хоч всі живі. Речі носимо з п’ятого в низ, Речі ті, що дивом вціліли, На ногах мускули, ух, Жаль, Олімпійські ігри гайнули. Я напевно медаль там взяв, Була б хоч якась розрада… […]
Життя у своїй шкаралупі
Життя у своїй шкаралупі, Коли ти нікому не треба, Коли дні ідуть за днями — Торг неможливий для тебе. Коли похід в магазин Став розвагою нині, В минулому лишились всі Захоплення твої дитинні. Коли під вікном стоїш, Рахуєш, скільки прохожих Повз тебе кудись біжать, На тебе вони зовсім […]
Чужий світ
Ти ще не усвідомлюєш світу, Чужий світ вже вбиває тебе, Відірваний від свого дитинства, Він спалити намагається все. Ти не володар своєї ще долі, Чужа свідомість до тебе прийшла, Вона нищить і дух твій, і волю, Все коріння спаливши дотла. Підступність та сила – її точна зброя, Не […]
Плуг
Коли коні розтоптають поле, І залізо на плугах блистітиме, Коли люди-хлібороби Віддадуть останні крихти дітям. І їх спотворене лице, І їх спрацьовані долоні, І лиш життя їхнє, крихке, Покине тіло не по волі. Нині люди мов плуги Копають землю, засівають ґрунт. Ті самі спотворені тіла, Працею із натруджених […]
Веселощі Комара
Напився смачної крові, Кружляю в просторі, Спокійно, без мети. Не встояти на лапках, Хитаюсь в різні боки. Такий веселий і простий, Джзищання тремтить, Старанно ховаю. Соромно при інших, Але вже не відмовлюсь Від кисло-солодкої, Приємної, тихої отрути. Вона дедалі тихіше, Замовкає всесвіт. А в тілі дедалі гучніше, Наче […]
Порожнє слово
В ту ніч ти сказав мені "кохаю" Невже це відчуття таке швидке?.. Бо вже невдовзі я тебе благаю Ні, не покидай мене... Хтось мені скаже "час лікує" Та ранок тихо все змінив, І холод впав мені на плечі, Ти наче поруч ще ходив Та став далеким й небезпечним. […]
Тій,що ситається між рядків….
По венах ночі біг розбитий лід, і місто жерло тишу, мов уламки. Хтось ніс в долонях кволий теплий слід крізь темні сходи, сирість і світанки. Ніхто не знав, як пахне ця межа, де серце вчиться падати без звуку. Та раптом крізь обвуглені дощі чиясь весна схопила за зап’ястя […]
Троянда
Ти квіткою ніжною зростала, на сонці, у вітрі — без страху й вагань. Та світ обіцянок тобі не тримав — і ти обросла шипами із ран. Троянда. Красива. Вразлива. Жива. У кожному листі — мов тиха печаль. Цвіла, хоч серце тримали слова, що били сильніше, ніж буря й […]
Горіла
Смерть не лякає. Я вже горіла. І знаєш що? Повернулась жива. Я йшла босоніж крізь зраду і милість, і не впала — бо в мені була суть, не слова. Це не кінець — це просто поворот. Я бачила гірше, ніж ніч у труні. Смерть — не суддя. Вона […]
Спокій
Душа моя у лісі спокій знайде, де тиша між дерев мов кров пливе. Там вітер в коси спогади вплете, а аромат землі все зайве змиє. Змиє те, що руками тримала, що крізь серце мов камінь неслося. Те, від чого тікала, тікала — а воно в мені жило і […]
Мій закон
Де не була б — на чужині чи в сні, Мене тримає голос рідної весни. І навіть вітер, що несе мене у даль, Не змінить в серці — Україна — це мій храм. Вона — у полі, в небі, у росі, У золоті колосся на межі. Її не […]
Кохання
Коли ти не шукаєш кохання, Воно приходить — так неждано. У серці розквітає світання, Дарує дотик свій ніжно й лагідно. Воно приходить зовсім тихо, Мов теплий вітер у весні. І замість болю, смутку, лиха Лишає світлі дні ясні. І ти вже сама не розумієш, Як жити можна без […]
Фото
Фото зберігаю я в архіві, Там усміх твій живе й горить. Ті ночі, дні такі щасливі — Їх не забути, хоч болить. Я пам’ятаю наші руки, Як в них ховалася душа. Твої обійми — мов наука, Що справжня ніжність не проста. Ти сміялась — і світлішало, В очах […]
Життєві дороги
То мелодія, писана без пера, що у тиші знаходить безмежні акорди. То безодня, що дивиться в нас крізь віка, і дорога, де кроки — то вічні рекорди. То розмова із тінню в холодних дзеркалах, де питання важчі, ніж будь-які звіти. То світанок, що сходить на темних дахах, аби […]
