У сяйві тріснутих дзеркал
Світ розпадається на грані, де кожен погляд — ніж у скло, і навіть пам’ять у тумані втрачає власне ремесло. Ховають відблиски в уламках буденну істину просту. Стікає тінь по гострих гранях, і срібло гасить темноту. Відбитки холоду скляного. Там рух — це тисячі облич. До роздоріжжя крижаного затягує […]
Прокрастинація
Годинник ріже спокій на шматки, В кімнаті запах пилу і провини. Майбутнє, що здавалося палким, Несеться вниз під натиском лавини. На завтра відкладаєш власне «я», Загорнуте в ілюзію чекання. Ця тиша — не фортеця, а петля, Де задихаються живі бажання. Хвилини — швидкоплинні та сліпі, Течуть крізь пальці, […]
Ти звав мене…
Ти звав мене вночі — я чула крізь сон міцний і самоту. Душа не спала, відгукнулась — знялась у темну висоту. Я звала теж, крізь відстань ночі у тихім мареві імли. Твоя душа відкрила очі й здійняла крила серед тьми. Здригнувся простір — сон розтанув, мов попіл в […]
Тремтить у склі
Життя — це мить між вчора і ніколи, де кожен крок — це пошук глибини. І ми йдемо крізь радощі й недолі. А завтра що? Байдужість тишини? Де пам’ять, наче тінь на перехрестях, шукає у пилу чужі сліди, що заховалися у тріщинах і жестах, мов час, що зник […]
Вас було двоє
Вас було двоє у житті — Моя Любов і моє Кохання, Ви нерозлучні були вдвох, Таке було спільне бажання. З Любовью мав будені справи, Ростив дітей та працював. Ми грали в ігри для забави За ними я віпочивав. Ходили разом по крамницям, Шукали завжди щось нове, На річку, […]
Тінь
Натхнення все моє пішло, І муза теж мене лишила, Думки, як риба, у тиші, Вистрибують, щезають, Лиш кільця по собі лишили. А я один, і спогади спливають потаємні, За мною тягнуться, мов той густий кисіль, І всі вони один за одним неприємні, Одна відраза лізе звідусіль. Бувають у […]
Там, де розсипаються зорі
Там, де розсипаються зорі, Де блукає космічний пил, Там любов розцвітає в просторі, Там тебе, я, кохана, зустрів. З Касіопеєю ти розмовляла, Та співала любовні пісні, І на мене крадькома поглядала, Як на Пегасі я мимо летів. Я хотів тобі приглянутись, Показати свою любов, Диким Левом хотів обернутись, […]
ЯК ЖЕ ДОБРЕ!
Як же добре -- є вікна, квартира! Світла пам'ять тим, хто їх створив! Давши вихід у світ, в його ди́ва, Хай не всі, хай частинки із див. Крізь вікно полюбуюся небом, Порахую хмари́ і спущу́сь, Погляд кинути в сад іще треба, У привабливу власність чиюсь. То на стежці […]
ЯК ЖЕ ДОБРЕ!
Як же добре -- є вікна, квартира! Світла пам'ять тим, хто їх створив! Давши вихід у світ, в його ди́ва, Хай не всі, хай частинки із див. Крізь вікно полюбуюся небом, Порахую хмари́ і спущу́сь, Погляд кинути в сад іще треба, У привабливу власність чиюсь. То на стежці […]
Думками я з тобою
Мені все сниться, сниться і думкою я там, Нехай мені проститься — свого я не віддам, Нехай я ще не в змозі припасти до землі, Вона там вся в облозі, та поки є, є ми. Думками я з тобою, у своїм дворі, До болю так знайоме я бачу […]
Життя в одній валізі
Усе життя своє я розмістив в одній валізі, Надбання всіх років на дно лягло, Щоб тепло було їм і затишно, поклав я теплі речі, За ручку взявся - і покотилось колесо. Дорога йде то вгору, то на узвіз, То прямо, то звивається змією, Тягну життя, яке з собою […]
БЕРЕГ ГОМОНИТЬ
І як же мило берег гомонить! Душею там, а хочеться ще й тілом, В промінні пташка повз вікна́ летить, А слі́дом вітер хвацько та уміло Згори вслухаюсь в щебет той, у спів, У перемови жаб'ячі крикливі, Якби́ ще хвилі плескіт долетів, Що та́кож там, в зеленій тій долині. […]
ЗЕМНА БЛАГОДАТЬ
Сонце встало, прокинувся й вітер, Потихеньку спиває росу, Особливих якби́ іще літер --- Описати усю ту красу. Щебет там, щебет тут, звідусюди Летять в душу птахів голоси, Зупиніться, прислухайтесь люди, Не минайте такої краси! Листя просить: -- Рукою торкнися! Трава вгору шепоче: -- Погладь! В енний раз в […]
ГРОЗУ ЧЕКАЛА
Грозу чекала --- і будь ласка! Немов з кувшину підняла́сь, Й була́ далеко то не казка --- Гроза із бурею пройшлась. Усе було́, що замовляла: І грім, і блискавка, і... страх, Чого насправді не чекала, Але він був в моїх очах. Води потоки, листя рване, А сила вітру […]
Яка у вас мрія?
Скажіть, яка у вас мрія? Мрія? Повернутись до дому, І вбити хоч одного москаля. Ні, не так. Спершу вбити москаля, А потім повернутись до дому. *** І щоб Країна цвіла, І щоб щасливі стали люди, І щоб любов у серця прийшла, А розум холодним лишався усюди. І щоб […]
Зона сірого кольору
Зона сірого кольору, Зона суцільної імли, Де вибір, без вибору, Де мертві й живі. Люди снують мов привиди, Люди то, чи вже ні? Як можна те все винести, Та залишитись людьми? А обабіч тієї сірої зони, Ведеться суцільна гра, Кожен ходить по колу, Поки смерть не прийшла. Вона […]
Чорна вода
Я падаю в безодню Я тону в темряві, Ніщо мене не рятує, Ніхто не допомагає. Я намагаюся вдихнути, А в ніс б'є сморід цієї пітьми Я намагаюся закричати Але ця темрява все ковтає. Я намагаюся за щось вчепитися Але ця яма темна і пуста Я нескінченно падаю і […]
Слово – це мистецтво
Слово - це мистецтво, І слово може ранить. Слово - шанолюбство Безвтратна його пам'ять. Слово - це людина, Слово, мов перлина. Слово може ранить, А може ніжно вабить. 24.05.2026, Івушка Моргентал
