Думки народжуються в місцях
Весняні дні чарівні, Дихають різними ароматом. Слова літають, як птахи. Змінюються багато нам кольорів. Нотний стан наповнюється точками, Складають різні мелодії. Вирує полум'я тепла. Палітра містить різні образи. А словами пишу життя. Люди, як книги на полицях, Читаю і нотатки роблю собі. Метафори вкладаю певну суть. Символах криється […]
Думки народжуються в місцях
Весняні дні чарівні, Дихають різними ароматом. Слова літають, як птахи. Змінюються багато нам кольорів. Нотний стан наповнюється точками, Складають різні мелодії. Вирує полум'я тепла. Палітра містить різні образи. А словами пишу життя. Люди, як книги на полицях, Читаю і нотатки роблю собі. Метафори вкладаю певну суть. Символах криється […]
По слідах, що ведуть додому
Знаєш, інколи тягне зникнути вітром, стати кулею — швидкою і вільною, чи вулканом, що дихає світлом, де страхи розчиняються силою. То смичком провести по струнах, щоб заплакала скрипка від болю, то листком опинитись найближчим до землі — і прийняти долю. Чи дощем пролітати з неба, і розлитись струмком […]
Цей світ..
Цей світ зачаровує, і водночас жахає.. Якось дивно кожен день в ньому минає.. Одного дня все прекрасно, проблем немає.. Іншого дня, наче лавиною негатив накриває.. Лізуть і лізуть, у голову негативні думки.. Ніби чорнотілі, огидні, кусючі, злі павуки.. Яких кожен по різному, з голови виганяє.. Та, чи, на […]
Як у циклічному страшному сні..
Як у циклічному страшному сні.. Часом минають наші "довгі" дні: Абсурдні, дивні, жорстокі й сумні.. Не в процвітанні, а в боротьбі.. В важкій дуелі із собою.. З своїм страхом і журбою.. З усім світом, і з "чужими".. І навіть з рідними, й близькими.. Чомусь так з давна повелося […]
Дякую щиро!
Дякую тобі земле за джерельну воду! Дякую вам пташки за вечірній спів! Дякую тобі небо за гарну погоду! І за весняні квіти серед листків.. Дякую широ за те, що можу ходити! І вдихати п'янкий, лісовий аромат.. Дякую за те, що, ще можу жити! І не носити на спині […]
Не мовчи!
Не мовчи! Мовчання мов ніж, Що повільно пронизує шкіру.. Говори! Говори хоч тихо мені.. Поміж часів, та забутих мереж.. Авжеж! Я впізнаю твій голос, Твій стиль, і вібраційну вимову.. Завжди би, слухав твою промову— Вона стирає все, що обмежує нас.. Повсякчас би співати з тобою! І відчувати як […]
Окупація
Душа застигла, дивиться навколо, Де вороги, та де яка біда. Все навкруги знайоме й незнайоме, Де щезнув промінь нашого життя? Як важко жити в окупаційній зоні, Не бачиш щирих посмішок людей. Тихіше голос, контролюєш слово, Бо коштувати це тобі усе. Тут зомбі тичуть зброєю в лице, Налізли вурдалаки […]
Рідний край
За обрієм там рідний край, Туди я зір свій раз по раз кидаю. Туди моя душа летить, тепла шукає, Херсонщина моя, тебе кохаю. Наші річки, що плинуть у тиші, Наші піски гарячі, наче серце, І ліс, що виростили ми, Стоїть рядами, наче в герці. Тихі запруди, оспівані в […]
Сосни
О сосни, сосни вікові, Як вистояли Ви? Як витримали Ви усі навали? В верхів’ях гілля розмовляє Із вітром, про лихі часи, Про вибухи, де все палає. Про те, як плавився пісок, Та не від сонця, від біди, А Ви стояли. Ви не схилялися перед бідою Лише стогнали. Свічками […]
Казка зоряного неба
Коли п’янів в останній раз від казки зоряного неба? Коли я місяць споглядав, що сріблом сипався із неба? Коли я зорі рахував, що грайливо сяли у небі? Коли сповила тиха ніч мої думки, Що полетіли в самоті до тебе? Давно це було — у краю, де груди не […]
Антонівський міст
Мов крила птаха між двома берегами, Мов крила птаха між двома серцями, Мов крила птаха між двома братами, Мостом з’єднали Херсонщину мою. Твоїх пілонів біла смуга проводжає, Грайливі хвилі сивого Дніпра У Скіфське море. Тіні ніч розводить, І ліхтарів твоїх ясна пора Вервечкою збігають в далечінь, Тавриди золотої. […]
Бембі
Мама Бембі була поруч завжди, але стала ціллю. Видирається з коренем наївність маля: не навчившись жувати ковтає життя. Він не готовий? Та хто його спросить! Ліс дорослішання – Вкритий морозом. Mars 𖤐
Наче розчинені дні..
Наче розчинені дні, В чашці кави — на дні.. Роздані ролі злими Людьми при рулі.. В театрі абсурду Невеселий антракт.. Винесли на сцену Вибуховий "артефакт".. Усі завмерли, і тихо Розглядали деталі.. Шепотіли між собою, І гадали, що буде далі?! Антракт закінчився.. Дія розпочалась.. Актори розбіглись.. А глядачі — […]
А що ми тоді могли?!
А що ми тоді могли?! — Казали суворо батьки.. Коли ми були дітьми.. А вони стали дорослими.. І ми так росли.. Не заможно жили.. Городи всюди садили.. Батьки на роботу ходили.. І що? Чого нажили?! Для кого ростили? Епоху худко замістили — Звички старі залишили.. Залишили і прикрили […]
А він такий.. (вірш – загадка)
А він такий "малий" і непомітний: Як піщинка, в безкрайній пустелі, Як крапля, в бездонному морі, Як та тінь — неозорий, прозорий, Простий і складний водночас, Безмежно багатий і бідний, Рідкий,твердий, газоподібний, Короткий і вічний, як час — Як час, що минає для нас.. А ми для нього […]
Хрусткий сніг..
Хрусткий сніг тріскотить під ногами.. Вузька стежка між тином, у поле веде.. Туди де, чистий спокій можна зустріти.. Туди де, невпинний час, по іншому тече.. Там можна просто в тиші стояти — І відчувати як вітер гладить лице.. Там можна просто собою ставати — І знати, що ніхто […]
Петро йде до Марини
Дрімучою верховиною пливуть мов риби дух вітру, запах весни й смак приходящого щастя. Шепіт ранкової трави,що повністю покрита холодною росою, надає весняним горам нечуваної свіжості. Такого райського місця жоден балієць не бачив,жоден італієць не смакував та навіть жоден кубинець ніколи не викурив. Слава Богу, що в цьому місці […]
