Українські вірші

На сході як завжди без змін, Один котел міняється на інший. Чому наш зведений загін, Ще й досі із «Довжанського» не вийшов? Ми знову сидимо у бліндажі, Чекаємо ворожі артатаки. Не знаємо чи будемо живі, Чи замість нас розквітнуть маки. Чому раніше визнаний кордон, Залишився на карті лиш […]

Ми губимо те, що тримали в руках, І носимо тишу в своїх голосах. Та поки між нами лишається світ, Ми все ще не згублені поміж орбіт.

Хтось почав грати на струнах у людей, Неначе посходили з розуму. Виявився гнів і злість, Почав проклинати своїх. Жадоба до насолоди викручує розум. Слабкість ворог найшов в душі. І раді в дома вчинити пожар, А хто його потуше? Ратувальників у нас вистачає, І клопоту народ додає. А вогонь […]

Знов по небу летить, смерть у лапах несе, Чорний птах, який зветься Шахедом. Хто ж із пекла тебе полювати пустив? В цю країну, з ясним синім небом. Чи у того бійця, ще існує душа, Що тебе запускає на вбивство? Як він спить уночі, коли сниться той плач, Коли […]

Я так втомився від війни. Літають гучно скрізь ракети. Іде матуся з магазину, В руках тримаючи пакети . Щоб прокормити всю сім'ю, Вона продуктів накупила. Коли несла додому все це, Сирена гучно так завила. Бомблять і вдень нас, і вночі, Чужі атаки не стихають. За знищення всіх ворогів […]

І було холодне літо пересрало це всі плани зрозумів, що від Світлани ти хорошого не жди. Було так: мене чекали зрозумів я - дні настали, я утік від тої Галі якби зміг - утік би далі. Мені кажуть: "Ходиш п'яний!" З чого б це? Та я ж не […]

Перший дзвоник пролунав, Першачків пішли свій клас. За партами сіли разом, Щоб отримати знання. Дороговказом будуть підручники і вчителі, На стежину поведуть вони. В руки зброю їм дадуть, Щоб в житті використвали. Свято для всіх країна знань, Відкрила двері для бажаючих. Поселила дух наук, Служили для майбутніх поколінь. […]

Вона шукала знов нове кохання, Була мінливою трояндою вітрів. В свій бік почула не одне зізнання, Та мріяла щоб хтось її любив. Вона міняла пристані, причали, І змінювала гори на морський пісок. І хоч любила діаманти, що блищали, Проте був тісним кожний ланцюжок. Її хитало поміж «так» і […]

У неділю Їжачок Надягає піджачок - На кишенях зірочки, А на спинці дірочки.

Кавун Кавуна В селі зустрічав: - Шановний, я Вас По пузу впізнав.

Кавун Кавуна В селі зустрічав: - Шановний, я Вас По пузу впізнав.

Я так довго чекав літа, Ці три місяці тепла, Коли душа моя зігріта, Під сонечком уся була. Але літо закінчилось, Промайнуло ніби мить, Мов вночі усе приснилось, І на дворі уже дощить… З сумом я дивлюся вгору. Коли чую крики зграй, Як у осінню птахи пору, Відлітають в […]

Він вже не лякається смерті. Чорте, виходь! Я тебе бачив. Я був у твоєму домі. Там не так темно, як тут. Чого ти? Проходь. Кави чи крові? Твої смаки невідомі. Мені невідомі, я ж бо тобі не друг. Друзі й раби твої — іншого патріархату. Душі їх ти […]

Я іду навпростець, не знаючи, Кого стріну: людину чи звіра, Чи таких же, як я, блукаючих, Преподобних чи іновіра. Та й як знати? Бува — звір ласкавий, А людина — подібна шакалу. Приховає свій норов лукавий Й вижидає нагоду вдалу. Так багато мені невідомо, Та й чи можна […]

Ти не питай мене: що сталось, чом сумна, Які проблеми знову й що вже натворила. Лиш притули до себе, налий ковток вина — І все сама розкажу, і стану вмить щаслива. Бо все це неважливо, коли зі мною ти, Проблеми вмить зникають — Всевишній помагає. Я всі до […]

Я стерла своє минуле. Хто я минулому? — Пустка. Я — місто давно затонуле, Я — ехо галактичного згустка. Вдивляюсь назад — й не пізнаю, Хоч риси лиця не змінилися. Я ту бідолашну не признаю — Свідомо відсторонилася. Ні, це не жорстоко — така ціна. За спокій душі […]

Шрами болять пам’яттю, друже, Ниють минулого сценами. Все, що здавалось байдуже, — Криється в пастці між генами. Й так би хотілось забути, Та бандюки-епізоди Б’ють, мов боксери, під груди Із почуттям насолоди. Генії, винайдіть ліки! Людство готове платити, Лиш би забути навіки Від чого хочеться вити.

Ми зустрілись з тобою, коханий, Не за планом, а плану всупереч. Шлях такий нам Всевишнім даний —Серце любить. Ти серцю не переч. Наші два світи — паралельнії, В них, здавалось, так мало спільного. Та як разом — мов діти шаленії. Небо, дай лиш майбутнього гідного. Ти мене упізнав […]