Апокриф
Читай мене, як Біблію, Коран, Вивчай як ноти ,п’єси і октави, І йди до мене так, як йдеш у храм — Оголюй душу — я загою рани.
За тебе
Я за тебе душу б продав, Я за тебе сто раз згрішив. Ніч усю під підʼїздом співав, Десь там серце на лавці лишив. Відтоді так собі й волочусь — Лише плоть бездушевна й кістяк, І єдиного в світі боюсь — Жить без тебе . Не зможу . Ніяк.
Приховані думки правителів
Колись давно читали казки, Тепер можна дивитися і слухати. Різні епохи нам розповідали, Про таємниці і приховані скарби. Є дивні постаті мало знайомі. Історія мало описала їх. Давно в першому столітті, Були найтаємничі постаті. Взяти хоча наприклад Понтія Пілата, Крім декілька рукописів і мало описів про нього. Такі […]
Де ваш німб?
Люба моя, знаю: люди судять, І судилищам таким уже віки. З ким живеш і хто тебе вранці будить, Що не зробиш — буде навпаки. Де ваш німб? Себе вважаєте святими? Ну то киньте камінь. Ні? Ані одна? Все — пусті слова. А що за ними? Лиш людина грішна, […]
Між містами
Біжу з всіх сил — а нікуди сховатись. Чергові силуети і міста. Наділа маску — треба усміхатись. Тіло живе, ну а душа — пуста.
На березі Дністра
Моє дитинство босоноге — Та безтурботності пора, В якій не зналося тривоги, Живе на березі Дністра. Смакує стиглу полуницю, З колодязя водицю п’є, Щоліта йде у Зарваницю — Та кажуть, сили додає. Зимою в сніжки воно грає, На санах, гучно сміючись. Його удома всі чекають, Воно ж під […]
Квартали порожніх Імен
Місто ковтає сигнали і голос, Вікна палають холодним склом. Я залишаюсь між “зараз” й “ніколи”, Наче завис під магнітним полюсом. Кроки рахую — вони як удари, Пульс віддається в бетон і метал. Тіні ростуть, як розломи у хмарах, Я вже давно себе тут не впізнав. Мимо проходять обличчя […]
Пустий = Краще
Усе закіпає і входить у течію, В холодні пороги замерзлих подій. Ми стали самі для себе предтечею В розломах великих і мертвих надій. Не можна удруге у ріку ступити — Вона вже інакша, і ти не такий. Ми вчилися дихати, щоб не любити, Дивлячись в даль пройдених днів. […]
Розчинені Містом
Все розчиняється в темному руслі, Лінії стерті, як сліди на воді. Ми залишилися вчорашнім пульсом, Що не знаходить себе в жодній з доріг. Тіло пам’ятає більше, ніж думка, Руки тримають пустий горизонт. Ми вже не шукаємо точку притулку — Світ перетворено в тихий ремонт. Ми йдемо далі — […]
Вірш про війну в Україні
На своє день народження, не прошу нічого Не потрібні мені подарунки, гроші, айфони, та машини Не потрібно кульок, вечірок і ніяких тортів... Боже, якщо мене чуєш Дай миру країні Збережи Боже: мій дім, мою країну та моїх близьких🥹 Захисти, Боже прошу від різних шахедів, куль, бомб, балістик і […]
Хочу миру у країні!
На своє день народження, не прошу нічого Не потрібні мені подарунки, гроші, айфони, та машини Не потрібно кульок, вечірок і ніяких тортів... Боже, якщо мене чуєш Дай миру країні Збережи Боже: мій дім, мою країну та моїх близьких🥹 Захисти, Боже прошу від різних шахедів, куль, бомб, балістик і […]
СВІТ ЗБОЖЕВОЛІВ
Навіщо родився на цьому я світі? Де править обман, гроші, й війна, Де всю злочинність шанують в еліті, А на мирний народ упала вина. Захопила у владі все диктатура, Ні волі, ні правди, де не поглянь, В терпінні кипить вся температура, Від злочинців у владі, та їх діянь! […]
Анюто, ти знаєш?
Анюто, ти знаєш, буває таке, Один лише погляд і серце живе. На світі мільярди є різних людей, Тебе я зустрів серед тисяч алей. Не знаю, як правильно це пояснити? Не знаю, чи варто - про це говорити? Та з першого погляду, чесно скажу, Я серцем до тебе одразу […]
Смерть моя
Смерть, чи є ти? Чи скажеш , куди йти? А що , ж будете після всього ? І чи буде страшно того? Чи є ти на світі? То прийди при літі То прийди тихенько І зникнуть проблеми бистренько Боюсь я не тебе А того що чекає мене Чи […]
Україна
Школярик, що прийшов на перший дзвоник, Не відає своїх пригод майбутніх, Та відчуває запах їх і колір. Та як відчути їх на цьому дні? Тепер ти, як блудлива жінка, Що загубилась між тривог Над прірвою посеред бурі, А лемент вибухів ніяк не вщухне... Поривів вітру уникати не боїшся, […]
Дзвінок
Крізь ніч проростає залізна трава, Пронизує тишу, мов гострий таран. Це срібна оса, що в кутку ожила, І жалить замерзлий, німий океан. Він куля зі скла, що летить у ефір, Розбуркує спокій міських вітражів. Б'є струм — і дзвінок, як наляканий звір, Мчить подихом грізних нічних міражів. Він […]
Завжди поряд
Вона повзе за мною, наче ртуть, Стікає в шви подряпаних паркетів. «Скажи, — питаю, — як тебе зовуть? Ти темна копія моїх секретів?» Лежить мовчазна пляма на землі, Міняє темний контур без упину. Мов тягне за собою дні мої, Зшиває тьмою вечір і людину. «Ти — осад кавовий, […]
Ми носимо крихкі руїни в серці
Там соняшник розквітнув над дахами, І небо виплюнуло злий свинець. Будинки впали, збитими птахами, А кожен день стоїть, немов боєць. Тремтить земля, затягнута в судому, Асфальт ковтає сліз та крові сіль, Уламки скла, дзвенячи несвідомо, Навік розрізали застиглий біль. Слова залізом гупають у стіни, Застрягло сонце, мов іржавий […]
