Сонце
Сонце Сонце вирує серед щільності неба, хмарини огортають за плече там, де не треба. Світло проб’є всі дороги, вкриті шляхами, зіткане ніжності слова й відстані між нами. В тузі проходять всі дні й всі ночі, далеко… я не знаю, чи перелетять світи — у світ душі поета. В […]
ПЕРШЕ ВІДЧУТТЯ КОХАННЯ
Буває мить коли в житті, Вперше ти відчув кохання, Душа із тілом в забутті, Хоче лиш одне бажання! Не хоче серце відпускати, Кохану навіть не на мить, Хочеш їй усе віддати, Лиш би тільки їй вгодить. Як головне в житті знамення, Кохання випустило цвіт, І появляється натхнення, В […]
В її очах-брунатні весни
В її очах — брунатні весни, відтінки літньої трави, вона летить — легка і чесна — крізь тихі обрії душі. Вона прийшла крізь хвилі смутку, крізь біль, розлуку і печаль, лишивши в серці теплу жмутку — розбитих почуттів кришталь. Тепер вона — зовсім інакша, прозора, мов ранкове скло, […]
Рідний край завжди чекає
А лебеді білі-білі На ставок наш прилетіли, Угорі кружляли, Мов хотіли привітати Рідну землю, наче матір. Вони ж сумували В тому краї далекому І за нею, і вербами Та за осокою, За кожною травинкою Й квітонькою маленькою, Чистою водою. Ось нарешті вони вдома, Десь поділася і втома, З"явилася […]
Нестримна ріка
В темряві ночі Погасли ті очі. Без світла краплини — Тяжкії хвилини. Долини, стежини, І гір тих вершини Заснули в ту нічку, Усі — окрім річки. А річка бурхлива, І завжди примхлива, Нестримна в потоці — Не зникне в мороці. Річка — це хвилі, А хвилі — життя. […]
Вигнанці на власній землі.
І що не кажи, а на серці — печаль, Мов тінь понад краєм, тривога лягає. Зронили у прірву свій чистий кришталь, І горді, в кайданах, по світу блукаєм. Згасили у чварах, розвіяли в дим Багаття, що волю кувало сторіччя. І стали у власному полі — ніким, У власному […]
ПЛЕТУ ВІНОК
Плету вінок із то́го, що зосталось У пам'яті, наза́вжди б, дав би Бог! Із обережністю, щоб де не обірвалось, Щоби не зникло, як в воді листок. Із кольорів сумних плету й веселих, Гірчить полин, мак тішить і чебрець, В чиїсь руці вина по вінця келих, В чиїсь папір, […]
ПЛЕТУ ВІНОК
Плету вінок із то́го, що зосталось У пам'яті, назавжди б, дав би Бог! Із обережністю, щоб де не обірвалось, Щоби не зникло, як в воді листок. Із кольорів сумних плету й веселих, Гірчить полин, мак тішить і чебрець, В чиїсь руці вина по вінця келих, В чиїсь папір, […]
НЕ ПАХНЕ ДОЩ
Чомусь не пахне уже дощ, Ні літом, ні весною, Не пахне осінню тако́ж, Чи щось не так зі мною. Не ріже очі білизна́ Із сніжного покрову, Не умивається трава Росою біля двору. Не відчувається спориш, Тверді стежки́, дороги, Не реагують на „скоріш" Уже повільні ноги. Не тішить щебет […]
Цвіте яблуневий
Немов дитя у сповиточку Рожевий яблуневий цвіт Із-під зелених вже листочків Дивиться весело на світ. Він бачить бджілоньку-комашку, Яка не втомиться літать І крильцями махає зранку, Зібралася нектар збирать. Йому ще видно на травичці Срібне намистечко з роси, Туди він хоче полетіти, Вітер узявсь допомогти. Ой, цвіте, цвіте […]
Втрачений рай
Ах, знаєте, останнім часом, То все частіше смуток в скроні бʼє. Як ретроград Меркурій з Марсом, Як сонце тепле з обрію встає.. Я вся думками лину в мрію, Я вся у підрахунку нових шанс. Найгірше - то плекать надію, Яка сильніше розриває нас. Ах, знаєте, страшну ту силу, […]
Втрачений рай
Ах, знаєте, останнім часом, То все частіше смуток в скроні бʼє. Як ретроград Меркурій з Марсом, Як сонце тепле з обрію встає.. Я вся думками лину в мрію, Я вся у підрахунку нових шанс. Найгірше - то плекать надію, Яка сильніше розриває нас. Ах, знаєте, страшну ту силу, […]
Бог мене веде
І Бог мене веде І віддався Богу І не боюсь я нічого і нікого Хоч палає все кругом Хоч смерть на п'яти наступає Бог ніколи мене не залишає Та віра в душі не пропадає Що через страшні хащі я прийду І все страшне я омину Тому що Бог […]
Любов
Прости кохана що так сильно Іншу вчора покохав Хоч стара вона і жирна Але має жигуля Часу минуло не багато Тепер плачучи я їду в жигулі Часто на дорогі тебе бачу Як ти їдеш в крузаці
День останній березневий
День останній березневий Сонечком засяяв, Прояснилось синє небо, Десь поділись хмари. Вітерець легенько пестив Кучері вербичкам, Намагався в косу сплести Та умити личка. На ставку нема вже криги, А вода прозора, Як в люстеречко дивитись Нині в неї можна. Лебедиків гордих пара Сіла відпочити, А може десь в […]
Моя ж Україно…
Що далі, чекати між світом і тінню? Чий голос шукати, чиє там коріння? Чи попіл, чи пустка, чи вірна утрата? Ну в чому ж, скажіть, ця земля винувата? В глухому мовчанні хитаються зорі, І світ шелестить на забутому полі. Гойдається в небі холодна струна, Над попелом долі зійшов […]
Без правил
У жінок років немає — Скільки їй? Та хто ж це знає? То вона — весна квітуча, То як блискавка сліпуча. То усмішка — світло й ласка, І в очах маленька казка. То — як вихор неминучий, Погляд грізний та колючий. То беззахисна й тендітна, Люба, мила та […]
Життя без правил
Життя — ніби квест без правил і карт: Сьогодні — всерйоз, а завтра — це жарт. Сьогодні — герой, а завтра — простак, Ось тут ти мудрець, а там — вже дурак. Задумуєш щось — виходить так-сяк, Сміється життя: «Без цього ніяк?» Шукаєш лайфак, а він, як Wi-Fi: […]
