Думка
Коли світанок тихо світ розбудить, І день торкнеться ніжно моїх вік, Ти — перша думка, що в душі пробудить Той теплий вогник, що не гасне вік. Коли ж у ніч ховається тривога, І зорі сиплють тишу з висоти, До тебе знов вертає серце й мова, Бо в кожному […]
Відкрий очі
Закриваючи очі, я бачу війну — Не примару, а вибухів грім. Вона дихає поруч, ламає, гримить І заходить без стуку в мій дім. Закриваючи очі, доноситься крик — Той, що в серці застряг назавжди. Він не має ні мови, ні віку, ні слів — Лише біль, що не […]
Білим димом…
Білим димом весна облітає У терпкім ароматі розтрав. Вітер гілки могутні гойдає, Зелен-світ з-попід мороку встав. Синя чистість у небі іскриться, П’є зоря золотий первоцвіт. Захолола в кришталь таємниця — Цей високий, обчужлений світ. Не жаль того, що квітне і в’яне, Бо в красі цій — і спокій, […]
Природа просипається
Життя тече,як вода. Змінюються дні за днями. Холод змінюється теплом. Квіти знову просипаються. Бутонами дивлячись на сонце. Бруньками дерево покривається. Зеленими шатами одягається. Весна прийшла до кожного в двір. Своїм духмяним ароматом повітря надихає. Пташки пісні співають. Радісну піснею душу бентежать. На поминають про гарні моменти життя. Хоча […]
Ми землі своєї діти.
Я пам’ятаю мить, коли тебе не стало, Коли застигло серце назавжди, Коли життя твоє зів’яло, І снігом замело залишені сліди. Ти ліг на землю, мов відпочивати, Та не підвівся більш, хоч як не кликав я, Мені лишалося лише кричати, Молити повернутись до життя… Коли збагнув я, що ти […]
Прославлені квіти
Збери ту квітку з поля і не став просто біля вікна, адже ця квітка засмучена, вона потребує допомоги та є дуже сумна. Вона потребує допомоги, о ні, вона, мабуть, скоро зів’яне. Постав краще у вазу — може, хоч на деяку мить це робити перестане. Але квітка не вічна […]
ТЕХНО ПРИЗНАННЯ
Скажу тобі: я довго стежу, В слід за тобою моя мила, Ти той вірус, що в мережу, Свою програму запустила. Ти відгадала мій пін-код, І ввійшла в мою свідомість, І не спитавши моїх згод, Заблокувала всю рухомість. Мовчки стою, і дивлюся, В очі твої, мов в Тік-Ток Від […]
Тернисті стежки
Куди дорога заведе, хто знає? І світло десь за обрієм згасає, Тільки холод, що зі всіх сторін стискає, Й остання тінь, що душу облягла. Стою я тут, у тиші одинокій, Споглядаю я у даль. Тільки слід свій залишаю, Як спогади у снах. Сподіватися на диво чи на зустріч? […]
Одинока кімната
Сиджу в кімнаті одинокій, Заглядаю в пустоту, а в сердці біль не зрозумілий, І розум шепоче забуть. Про біди всі й страждання що приніс мені той люд, Про ту зраду, сльози, біль Але мені їх не забуть. Бо пам'ять, як той гострий ніж, В сердці рану береже, І […]
Сестра
Є людина одна — це моя рідна сестра. Вона як зоря, як місяць, Як сорт дорогого вина. Вона найкраща зі всіх, кого знаю. Красива і розумна вона. Єдина, хто мені помагає, Хто в мене вірить і мене захищає. Вона знає, як звеселити, І її голос лунає, як спів […]
Дальня дорога
Дорога дальня, слова печальні, І сльози ллються водопадом. Сім'я забула, друзі обманули, І все пропало, що так важко здобувалось. Усі пішли, а я стою, Дивлячись на своє бездиханне тіло. А в думках завжди одне: "Чому мене так і не полюбили?" І мертва тиша навкруги, Лиш звуки вітру в […]
Скрипка
Скрипка грає, її милодія у вись злітає, Будить спогади печальні, Що сльозами ллються, Про кохання, дні прощальні, Що ніколи не вернуться. Скрипка грає, серце плаче, І кожна нота — наче ніж. Її мотив у душу западає, І кожен звук — як німий крик. А пам'ять знов тебе згадала, […]
Причина
Навіщо нести щастя тим, хто його не шукає? Навіщо робити добро тим, хто його не полюбляє? Навіщо любити тих, хто цього не чекає? Чи варто тоді робити взагалі щось, якщо людина не хоче того чогось Чи може варто очі нарешті розплющить, та впустити в двері то щось? А […]
Тернопіль
Тато колише труну сина А з ним ще йде моя надія Надія на мирне майбутнє У країні моїй незабутній буде завтра мир, чи вже кінець? Мій, чи когось ще? Може дитини малої Може влади дурної? Навіть не знаючи слова "війна" Помирають від неї сповна Заживо горять обоє А вмирає […]
Пустими площами
Гуляю пустими площами, Хоч там є багато людей, За вікнами вбитими трощами Ховається безліч тіней. Гуляю пустими площами, Колись таких любих місць Там спогади... спогади... спогади... І тисячі рідних обличь. Їх очі виблискують зорями... Це душі величних людей, Гуляють зі мною площами, Немеркнучих, вічних ідей. За вікнами вщент […]
Відповідь москалю
Ти мені щось кажеш про те що жарти не смішні? Що низько жартувати про твого батька в міщці? Низько це коли ваші солдати вирізають селища, просто тому що їм захотілось. Низько це коли вони насилують жінок, дітей і чоловіків, показуючи свою незрілість. Низько це коли надсилають ракету в […]
Тінь
Вниз дивлюсь — бачу тінь, Що ступає слідом тихо, Наблюдає за кожним кроком, Мовчки дихає мені в потилицю лихо. За болем, за стражданням, За кожним зламаним днем, За розчаруванням гірким, Що осідає важким каменем. Вона чекає на хибний рух, На слабкість, на мить одну, Щоб раптово, без жодних […]
Світанок літа не настане
Сонце встало, пташки заспівали — та вже тепло не рідне, воно утікає. Останній день весни ніжно тліє, поки захід тече по стіні. Ти ні ближче, ні далі ні на метр — літо. День поволі стихає, ніч біжить та кричить, Травень прощається ніби в останній раз. Обірвалось щось, в […]
