Ти не сказав
Ти не сказав мені тих слів, Які відкрите серце ждало, Вони, мов тінь несмілих снів, В ефірі тихо зависали. Ловила погляд, кожен жест. Ти не сказав… а я мовчала, Хоч як було, та врешті-решт Невтішну правду відчувала. Слова для мене — цілий світ, Хоча вони — просте бажання, […]
Зупинило сонце біг
Зупинило сонце біг — Ніщо душу не колише, Навкруги, мов влітку сніг, Все затихло, чути тишу. Небо стелиться легке, Наче спомин незбагненний, І торкається думок Вітер тихий і смиренний. Десь далеко гомін днів Розчинився в білім світі, Загубився серед слів, Що лишились непролиті. Серце слухає себе, Як мелодію […]
Скажи
Спини мене від лишніх дій, Дай змогу пережити ніч, Пошли мені багато мрій, Та поясни, у чому річ. Торкнись душі моїх думок, Розвій тривоги й темний страх, Щоб кожен мій непевний крок Знайшов дорогу у вітрах. Скажи мені, що я твій дар, Що я — і сонце, і […]
Заковане в лати кохання
Заковане в лати кохання стоїть, Мов лицар мовчазний у полі. В очах — нескінченна небесна блакить, А в серці — здобута неволя. Не ранить його ані слово, ні час, Не зрушить ні біль, ні тривога, Та кожен удар — наче тихий наказ Згадати про світ за порогом. І […]
Розквіт…
Розквітають спустілі поля, Зелень рветься крізь мертві окови. В кожній бруньці — пекуча жага І гаряча пульсація крові. Зігріває проміння ріллю, Відступають холодні тумани. Я цю вперту природу люблю, Що корінням зашиє всі рани. Скільки б зим не судилося нам, Скільки б темрява світ не косила — Проростає […]
Лину думками
Лину думками у небо безкрає, Вакуум чорний, усіяний зорями. Там без обмежень у мріях літаю — В мріях, думках, не обтяжених ролями. Хочу попасти в егрегор майбутнього І неквапливо його прочитати, Щіпку щасливого і незабутнього Там віднайти — у сучасність забрати. Лину думками — і крила зростають, Тиша […]
ГУЛЯЄ ВІТЕР
Птахи вже тут, затихло небо, Сині́є проліском земля, Гуляє вітер понад степом І понад полем, де рілля. Крадеться-бродить берегами, У парі з хвилею біжить, Розносить щебет між садами, Танцює, крутиться, летить. Кружляє вітер беззупину, В весні грозу вже упіймав, Сполохав зграю голуби́ну, А потім небом доганяв. Суху траву […]
ТАКИЙ, ЯК ВЧОРА
Такий, як вчора, знову день, По-іншому лиш зветься, Така ж у неба ніжна синь, І сонце так сміється. Така ж дорога, що лежить, І стежка, пилом вкрита, Такий же вітер, що летить, Спішить в обійми літа. В різноманітність його днів, У зоряні ті ночі, Де місяць зиркав би, […]
НЕБА МИТЬ
Видаю́ть крони вітер легенький, Та такий, що ледве впіймавсь, Угорі -- хмари місяць тоненький, Що ріжечками неба торкавсь. Зрідка зірка яскрава блимне, То впаде у далеких полях, Там цікаве і чимось дивне --- Це Чумацький зоряний Шлях. Та світанок усе те стирає, Наче з дошки шкільної, за мить- […]
НЕБА МИТЬ
Видаю́ть крони вітер легенький, Та такий, що ледве впіймавсь, Угорі -- хмари місяць тоненький, Що ріжечками неба торкавсь. Зрідка зірка яскрава блимне, То впаде у далеких полях, Там цікаве і чимось дивне --- Це Чумацький зоряний Шлях. Та світанок усе те стирає, Наче з дошки шкільної, за мить […]
* * *
Трава суха і очерет сухий, Немає паростків, ще рано, Немає хвилі, лід крихкий, Без щебету світанок. Змінився берег, дуже порідів, Рука людини на́щось постаралась, З алей він, лавок, ліхтарів, І мало справжнього зосталось. Все ж по землі приємніше іти, Брести травою, до кущів торкатись, І поряд хвилі... Де […]
НЕБА МИТЬ
Видаю́ть крони вітер легенький, Та такий, що ледве впіймавсь, Угорі -- хмари місяць тоненький, Що ріжечками неба торкавсь. Зрідка зірка яскрава блимне, То впаде́ у далеких полях, Там цікаве і чимось дивне --- Це Чумацький зоряний Шлях. Та світанок усе те стирає, Наче з дошки шкільної, за мить, […]
* * *
Хочу піймати на річці тріск льоду, Хочу дивитись, як крига пливе, Хочу туди, до верб тих і броду, Хочу в далеке минуле своє. Щоб знову із вітром там обійматись, Побіля хвиль, що котять, пливуть, Мовчки вслухатись, мовчки вдивлятись, І любуватись... востаннє... мабуть. 06.03.2026. Г. Зубко
Де народжується тепло
Одного разу , наче над червоними полями , Я і королева , літаєм , наче пелюстки . Ми з тобою і завжди Літаєм в хмарах . Вітер і море , не мають правди , А риби плавають в озерах . Море землю опускає , Вітер сонце захищає . […]
Думки й птахи
Злітає вгору легкокрилий птах, Зринає думка так на нього схожа. І птах уже витає в небесах Сонячним днем безвітряним погожим. А моя думка так далеко теж Полинула і мчить безперестанку. Для неї ж бо нема ніяких меж Ні вдень, ні уночі, ні на світанку. Думки й птахи. Летять […]
Життя,як сцена в театрі
Життя неначе сцена в театрі, Бути актором або глядачами на ній. Хаос вирує навколо нас. Хочуть змінити світовий порядок. Руйнуються старі традиції, Хтось вільним стається або рабом. Змінюється декорації, А епізоди летять в вмить. Що останется після спектаклях, Які відчуття залишаться? Все міняється стрімко, Що не залишається в […]
До Царя
Кривавий і строкатий лик скота, в пурпурній травці він зітхає, на благо вам, великим людям, роги свої ж він відкидає. У спокої дурному бути і споглядати, що довкола, як сонце втягне світло в себе і срібна тиша світ приспить.
ХИБНИЙ КВИТОК У РАЙ
Ми приходим в це життя, І довго хочеться прожити, Смерть обійти і небуття, Всю небезпеку обдурити. Так, пару раз було зі мною, Бог написав мені в завіті, Що однією вже ногою, Був я вже на тому світі. Я згадую, як того разу, До кінця тунелю я дійшов, І […]
