Набати відплати…
Уже наболіло, до тім’я пробило, Сталева епоха роздерта ущент. На цвинтарі правди холуї засіли, І руки Феміди закуті в цемент. Смеркає від крові, що в небо пролилась, І гомін шалений крізь всесвіт пливе. Кати, схаменіться: оце беззаконня Вам вічним прокляттям у вік проросте. Сплюндровані душі не стануть мовчати, […]
Запал
Звичайно, ми не ідеал, Та є у нас, людей, запал, Який завжди нам допоможе: В душі палає іскра Божа. Вона — як вогник у свічі, Як сенс, що жевріє вночі, І навіть там, де біль і втрати, Вчить не зламатися — вставати. Коли весь світ немов горить — […]
Попіл
Не завжди ми світлі й сильні — Є у нас і тінь, і страх. І буває: віра гине Десь на зламаних шляхах. Не завжди палає іскра — Попіл вітер рознесе, І мовчить душа навмисно. Думаєш: — Ну ось і все. Світ не тільки із надії — Десь в […]
Відновлення
Ми люди — та не ідеал, У нас і сила, й слабкість є. Хтось слабкість в гордості сховав І его пестує своє. А хтось, на рівному упав, Підвівшись, силу він набув. Сказав: то Бог урок послав — Його прийняв і не забув. Іде вперед — без зайвих слів, […]
Печу вірші
Буває, слово, як дріжджі, грає, Рядок за обрій плавно спливає. Ось тут — метафора, мов родзинка, А там — іронії сміх — начинка. Комусь — солодкі, про сни та квіти, Щоб душу взимку могли зігріти. А хтось чекає на перець в слові, Щоб надихало на думки нові! Наклала […]
Печу вірші
Буває, слово, як дріжджі, грає, Рядок за обрій сам випливає. Ось тут —метафора, мов родзинка, А там — іронії сміх, начинка. Комусь —солодкі, про сни та квіти, Щоб душу взимкумогли зігріти. А хтось чекаєна перець в слові, Щоб надихалона думки нові! Наклала віршів вже повну тацю. Та я […]
🌿 Міра життя
Скільки того життя?.. Стільки, Скільки вміститься в диханні. І водночас — ціла вічність, Якщо жити є бажання. Не в роках секрет, не в часі, А у діях — ось у чому. Якщо серце небайдуже — Йди і не зважай на втому. В когось — це дорога довга, А […]
Страшна пауза
Коли почалася війна — світ затих, Завмер у польоті вічному. Мов час, що розсипався тисяччю крихт У вакуумі космічному. І тиша кричала гучніше за грім, Розколюючи небосхили. А ранок, мов вирок, приходив у дім — Будив навіть тих, хто не жили. Життя заніміло, затиснувши біль У стінах, у […]
Зігріємо коханням душі і серця
Вже заливаються-співають солов"ї, Над нами небо зоряне високе. В блакитні очі дивлюся твої, Кохаю, не зважаючи на роки. В моїх очах ти бачиш плюскіт хвиль, А випромінюють вони тепло та ніжність. Підморгує нам загадково місяць, Бо наших почуттів свідок лиш він. Їх збережемо в будні і свята, Не […]
На різних берегах
На різних берегах потоку часу Ми стоїмо — мов тіні на воді. У вчора — ти, відрізаний від шансу, А я — у завтра, ще чужім мені. Між нами — течія часу невпинна. Несуться дії, спогади й слова. І кожна хвиля — прожита хвилина, Що вже назад не […]
Із попелу
Убив, переступив і пішов далі. Ідеш — іди, не повертай назад. Воскресну, відновлюся у деталях, Без допомог нещирих та порад. Із попелу зберу себе поволі, По крихтах світло в серці віднайду, Із болю витчу силу — і ніколи Я більше вже не упаду в пітьму. Ти думав — […]
Життя навчає
Життя навчає цінувати Любов, кохання через втрати, Погоду гарну — через грози, А радість, щастя — через сльози. Як правило, коли втрачаєш — То порожнечу відчуваєш. Спустошеність, думки тривожать, Життя іде, тривоги множить. Утраченого не вернути, Та треба сенс його збагнути: Не вивчивши уроків долі — Не буде […]
Можу
Так не буває… Щоб у снах літати – Ще може бути. Але наяву?.. Та тільки Бог єдиний може знати: Чи є межа між «можу» та «живу»? Хоча невіра крила обриває, Навідмаш — по обличчю знов і знов, Та попри все дух істину приймає: Надію, мрію, віру і любов. […]
Тихе мовчання
Ми, розстаючись, не розсталися — Між нами тиша пролягла. У кожнім подиху зосталися Слова, які ти не сказав. Ось і зима вже закінчилася, Весна летить на всіх парах… Ми знову подумки зустрілися, Спілкуючись мовчанням в снах. Хоча ми в різному майбутньому, Та тиша — це також зв’язок. У […]
Мир — всупереч всьому
Широким кроком мандрує весна — По стежках, що вчора дрімали, Яскраве проміння сипле сповна, Щоб серце й душа розквітали. А там, де сніг ще тримався за край, Струмки заспівали грайливо, Від сну пробудився сонячний гай — Стоїть, мов те диво щасливе. Широким кроком — і тане журба, Тривоги […]
Справжня жінка
Справжня жінка завжди різна — То весела, то сумна, Іноді буває грізна, То небесна, то земна. Справжня жінка — це стихія: То вогонь, а то вода, В ній і правда, і надія — В ній любов завжди жива. В ній — світанки і тумани, Грози з блиском в […]
ШЛЯХ ДО СВІТЛА 🌅
Залишити демонів, вийти із клітки І йти по життю — усміхаючись, Легкою ходою, даруючи радість, У відповідь вдячність збираючи. Залишити морок — побачити світло, Всім серцем його відчуваючи, Життєві уроки дає саме небо, Свій шлях у житті обираючи. Не кликати тіні, забути про рани — Вперед — шлях […]
Дарунок Всесвіту
Десь Всесвіт двері відчинив, Шалений вир чуттів впустив. Їх не позбутися ніяк — Кохання світлого маяк. Не знищити ці почуття — Вони поєднують серця. Ритм двох сердець несе в безкрай, Дорогу прокладає в рай. Не знищити чуття вогнем — Ростуть, зростають з кожним днем. Вогняна лава почуття Вливає […]
