Українські вірші

Між білим та чорним завжди — градієнт. Хтось бачить, хтось просто волає. Та поки в історії цей прецедент, Що ж правдою люд називає?

Ніч простинею огорнула, Відбитком світла сяють зорі. Рука немов нас пригорнула — Холодна, наче тихе море. В кімнаті, сповненій бажання, Застигли стрілки у танку. Весна здіймає привітання, Босоніж ходить по вікну. І сіре листя оживає, Мов фарби виливши у траву. Земля світанок зустрічає У світанковому вінку. Щебечуть пташки […]

І кожну хвилину, що тане, Вплітаю у сонний мотив. Ліхтар у тумані постане — Жовтаво-сірий розлив. Я оду складаю, мов звіру, Що ніччю чатує в кутах. В очах моїх — крихта зневіри, У горлі — запечений страх. Долоні судомить від дрожі, Викашлюю душу в пітьму. Цей шепіт мій […]

Лежу в палаті номер п’ять - Усе немов в п’янкім тумані… Життя тут звикло догорать В цім сірім, кам’янім капкані. На стелі бачу зморшки літ Серед бридких малюнків цвілі. Ці стіни бачили завіт, А нині - тонуть у безсиллі.

Кожне слово - мов лезо між ребер. Кожне речення - повне страждань. В цій країні відвертих суспензій. Більше місця нема для вагань... Тільки попіл на чорних долонях, Тільки холод у скронях німий. Ми загрузли в щоденних тривогах. Шлях закритий - колючка, застій...

Моя синьоока земля, Сльозами і кров'ю умита. Хустинка різдвяна твоя В ріллі чорнозему зарита. Розливи полів золоті В колоссі відбитого сонця. Ти жила у величі тій, А нині — в розтрепі волосся. Рубці на сорочці твоїй — То кров, що запечена сонцем. З ярма ти втікала в сади, […]

Твої очі, немов переповнені морем, Блищать у відлунні небесних світил. У вирі років, що затьмарені горем, Я вдячний, що тут я тебе не зустрів. Під гуркіт гармат, серед попелу й гарі, Втопила б ти погляд в солоній сльозі. Я щасливий, що ти — у морському стожарі, Де хвилі […]

Відпускаю тебе назавжди. Пробач, нам потрібно прощатися. Ти мусиш єдине знати: Як важко мені розлучатися. Відпускаю тебе, мій любий, В моєму серці житимеш завжди. Пам'ятатиму очі глибокі Й життя, що було мов у казці. Ти знову про ніжність шепочеш, Та сам зруйнував кохання. Забудь мене, якщо зможеш – […]

У ранці після сходу Сонця пробуджується природа. Голосно співають птахи, розкриваються квіти.Стає світліше і тепліше-температураповітря підвищюється,змінює атмосферний тиск,з'являється вітер.Опівдні Сонце сильно прогріває Землю.При цьому повітряні маси,нагріті теплом земної поверхні,піднімаються в гору та,охолоджуючись утворюють хмари.Після полудня Сонце починає хилитися до горизонту.Температура повітря поступово знижується,зникають хмари,вщухає вітер.Після заходу Сонця на […]

На березі річки панували діти,які так хотіли піти купатися але там були пявки.Діти їх боялися тому що батьки їм говорили "Якщо вони до тебе причепляться то їх потрібно буде спалити" але діти любили тварин їм просто говорили в школі "що тварини ващі друзі" та розповідали що "самі п'явки […]

Чотири роки — ніби мить, а ніби вічність за плечима. Той ранок досі в мені кричить гарматним громом без упину. Не сонце встало — вибух встав, роздер світанок на уламки. І місто, що мене плекало, схилилось тихо, безголосе й тонке. Я пам’ятаю рідний дім — поріг, протертий босим […]

Чотири роки — ніби мить, а ніби вічність за плечима. Той ранок досі в мені кричить гарматним громом без упину. Не сонце встало — вибух встав, роздер світанок на уламки. І місто, що мене плекало, схилилось тихо, безголосе й тонке. Я пам’ятаю рідний дім — поріг, протертий босим […]

Цінуй ту країну в якій ти живеш люби ту родину в якій ти ростеш цінуй державу свою люби бережи захищай свою країну свою маленьку україну люби як сонце як мрію свою як місяць як день та ніч країн багато у світі та наша одна єдина світла україна і […]

Поклади свою силу на себе, Поклади на кістлявий хребет. Бо ніхто це не зробить за тебе, Навіть той, хто знає ефект. Не чекай ані рук, ані втіхи — Світ не носить чужих тягарів. Або ти стаєш срібною сталлю, Або ламаєш ребра між стін. Поклади свою силу у череп, […]

Я би так хотіла виповнити свою мрію-але перед шлахом стала війна. Ця війна погбила так багато людей- та житів. Але наша славна ненька Україна-зовсім ніколи не здатється. Ми сильний й дружний народ- якому все подолати. Ми всі браття та сестри які держать-наш народ. Дякуємо войнам які нас обороняють […]

Цінуй ту країну в якій ти живеш люби ту родину в якій ти ростеш цінуй державу свою люби бережи захищай свою країну свою маленьку україну люби як сонце як мрію свою як місяць як день та ніч країн багато у світі та наша одна єдина світла україна і […]

«Зато у нас є мова»-кажуть вони. Без мови не буде країни, Любимої нашої України. Чотири роки вже пройшло, Скільки ворогів полягло За кожний клаптик рідної землі. Вона поранена, у крові. Кожна смерть-ні за що. Війна-за що? За розбиті міста? За згорілі дотла? За зруйноване дитинство, Дитинство цілих поколінь? […]

Поглянь на зорі та ми удвох там наші мрії спочивають чекають тих наших думок і світлом ніч там розквітає і тільки там живе любов без слів без страху і без меж де серце чує знов і знов той теплий подих тих небес і тільки ми стоїмо удвох мов […]