Ми не хотіли
Кожен може бути лиходієм, хоча жоден не вважатиме себе таким. Хоч усі погоджуються із тим, що ми вкрай поляризовані, — ніхто чомусь не вважає, що саме він має змінитися. Блог "Лабораторія" У наших головах - любов. У наших головах - ненависть. МИ нас позбавили основ, Таких як мир, надія, радість. […]
Полон
Сирена лунає, чую "підйом" Свідомість шепоче :"Так, це не сон" І знову навколо мені все знайоме, Що гнітить постійно, так звик, слава богу. Ні права, ні слова, скрізь заборона. Жевріє надія, колись буду вдома; Колись буду вдома, а що то за слово? Невже і насправді було щось до […]
Додому
Десь хтось заграв сумний шансон. Набитий натовпом перон. І у вокзальній метушні. Немає рідної душі. Лежить самотня колія, Байдужа до мого життя, Всі чекають відбуття Та місць нажаль на всіх нема. В поле дата у квитку, Немає чисел у рядку, Я божеволію, кричу Свідомість втратив і лежу. Раптом […]
Папа устал
И снова вечер в той Квартире, Как в самом мрачном Скучном мире. И снова холодно внутри, Ведь, отопления нет, как не Крути. Но стоит только прозвучать Знакомому до боли звуку, Как радость вновь разгонит Скуку. Открылась дверь входная, И в коридоре появилась тень Родная. Прибежит на встречу с […]
Я ніколи…
Я ніколи не думала, який світ насправді Чи зкривається примара на нашій правді Чи воля то наша? Чи знову обман? Незалежність це світло чи яра кров Яку добути важкой ціной ізнов Ворог каже тобі сидіти, але ми наче не завжди і стоїм Ми робимо все можливе Поки серед […]
Хлібороби
Тихий шепіт вітру в полі, колоски в полях дзвонять. Наступає місяць липень, і комбайни гомонять. Всі задіяні в роботі, наче бджілки у гаю. Збір зерна іде на повну, золоті жнива встають. Колос гарний у пшениці, наче сонечко ясне. Агроном усе продумав, до ладу довів усе. Тракторист посіяв вчасно, […]
Про любоff
Навесні мені здавалося — Вітер пестив моє волосся, Сонце ніжно усміхалось, Бо коханням серце билось. Кожна мить була безцінна, Кожен погляд — мов весна. І бажання бути поруч Не згасає крізь літа. Наше місто біля вежі Береже свої сліди: Наші кроки, наші мрії, Наші щастя і жалі. Під […]
Життя кольорове.
Життя одне, воно минає швидко- Повторюють мільйони голосів, Але на практиці цього не видно: Втрачаємо час, бо хватить його всім! Ще намалюєм ті свої картини, Напишем сотні віршів та поєм, Дерев насадим та збудуєм дім... Роки минають,ми стаємо сиві І вже минуло сорок зим. Хоч ми душею молоді […]
Надія
Надія Поміж той тьми ,котрую я вбачав І поміж тьми котрая біля мене Поміж той тьми зʼявилася вона Моя надія котра є у мене Вона дивилася у вічі У вічі сповнені страждань У вічі кровʼю ті залиті Вона кричала стій не померай Не померай ще є усе у […]
Чекає мати на солдата
Чекає мати на солдата — Вона лиш цим зараз живе. Чекає мати біля хати, А син з війни все не йде. Ой, сину, сину, я тебе чекаю, За тебе сльози ллю удень і вночі. Та Господа весь час благаю, Щоб захистив тебе від кулі й біди. Тебе чекає […]
Прості слова…
Прості слова підбирати важко, Коли хочеться написати про все! Коли думка нестримно і палко, Кудись натхненно, мрійливо веде — І зникає тоді все навколо — Весь світ пропадає на мить, І залишається тільки слово, Що на папері, у вічність летить...
* * *
Помремо ми. І нас уже не буде В житті людському і на цій землі, І вже не треба прагнути нікуди, І слід заореться в мирській ріллі. Сьогодні ми ще топчемо цей терен, Добром притлумлюємо враже зло, Полову відділяємо від зерен І живимо етнічне джерело. Ми дивимось у вчора […]
Міліє русло…
Міліє русло могутнього Дністра, Дні посухи "стирають" його води. Оголюється площа старого дна – Очікує річка дощової погоди...
Побратими
Я з Херсона стійкість передам, Харків наш тримайся, науковий. На собі тримаємо цей шрам, За спиною наш народ чудовий. Полягли пустелею міста, Ті, що були поруч з нами. Видно вирішила доля так, Подвигу гриміти їх віками. Рвуть снаряди, бомби нам у вічі, ФПВ шматують наші плечі. Фланг тримаємо, […]
Мій сміх заіржавілий
Як мало зараз я сміюсь... Мій сміх заіржавів у скрині, Я спогадів своїх боюсь, Що загубилися в полині. Де дівся мій веселий сміх? Втопився в чашці з терпким чаєм? Чи просто у куток заліг — Лежить, а я його чекаю? Спить у розколинах думок, Закутий у холодну хмару, […]
Я ВСЕ ТАМ
Я все там, в тім селі, Що уздовж біля річки, Думки й ноги мої Біля верб та кринички. Ходять мокрим піском, Й по сухому ступають, По долині з горбом, По дорозі до гаю. Полем, між колосків, Будуть йти без зупину, Поміж трав, чебреців, Аж до са́мого тину. У […]
СМУТОК
Ще світанок --- в душі Уже смуток гуляє, Хоча поряд в кущі Тихий щебет лунає. Промінь. Сірі шибки́, Политі дощами, Корінь смутку якби́ Не зріс між думками. Свіжість вітру в вікні, Коридорі, кімнаті, І вже смуток в душі Починає вщухати. День світанок жене, Наступає на п'яти, Сонце теж […]
ВІТЕР КЛИЧУ ЗДАЛЯ
Ти куди так спішиш? --- Запитала у літа, Із-за спеки не спиш І дощами не вмите. І яскравість твою Сонце вже обпалило, Й землю скрізь, й де стою, Вже тако́ж перегріло. Вітер кличу здаля: „Жени хмари густенькі, Щоб полили поля І сади зелененькі. Щоб напи́лась земля І була […]
