Я ПРИ́ЙДУ ЩЕ СЮДИ
Я при́йду ще сюди, і ще, Як скресне крига, зелень все покриє, Обвіє вітер руки і лице, Зігріє сонце, дощ умиє. Піймаю щебет у густім гіллі, І вдасться хвилю не одну піймати, Та де ще бути, як не тут, мені, Самотність щоб не відчувати. Усе тут за́вжди до […]
ЩЕ РІЧКА СПИТЬ
В долину берег поманив, До верб та верболозу, Повз кущ шипшини пропустив -- Колючу загорожу. Зустріла стежка в болота́х, З калюжами слизькими, Шмигнув угору тихо птах Із крилами рябими. Ще річка спить, Хоч лід крихкий --- Ніде а ні щілини, Лиш очерет сухий, хрусткий Вигля́дає з-за спини. 07.03.2026. […]
Від нас залежить
Життєвої дороги полотно Не завжди вишите барвистими квітками. І колючками встелене воно, І гострими твердими камінцями. А треба йти по ньому день у день І не боятись труднощів ніколи, Можна поплакать, поспівать пісень, Не нарікать на Бога і на долю. Яким же буде цей життєвий шлях Здебільшого від […]
Освячена земля
-Освячена земля - Летить лелека сіро-сизий, пливе по небу мокра хмара, та дощ збирається напасти, пошарпати й змочить лице. Кропив те поле він нещадно, де народились, жили й вмерли, він кровью й потом освятив їх, той скрючений і всохлий дід. А дощ пішов, і рушив в землю, зарився […]
Універсал
- Універсал - На ранок ржали дико коні, виднілися фігури з терикону, гонець поводдя опустивши, у супроводі офіцерських лиць. Численому народу цих земель, маю завірений царем універсал, і зачитаю з площі міста Київ, що відтепер належите ви нам: "Приказом данним і універсалом, ділю вкраїну імперії своєї, по Дніпру […]
ДИВИВСЯ МІСЯЦЬ
Дивився місяць з висоти, Ніч росами ступала, У свої сутінки, у сни Все ніжно сповивала. Й спови́ла двір і сад у нім, А місяць зиркав далі, Тихенько явір шелестів У напівсонні хвилі. З'явивсь світанок, місяць зник, Пташки́ защебетали, В дворах прокинувсь гомін, крик, Ще й півні заспівали. Лунав […]
ГРОЗА
Сковза́ють промені по вікнах, Покрили стіни і паркан, Стрибають „зайчиками"в квітах, Де вже видніється бур'ян. Пташки́ щебечуть дзвінко,мило, Вже вітер куряву здійма, Хоч сонце світить, як світило, Та наближається гроза. І ось вони, ті краплі перші, На склі, долоні, за вікном, Прибивши порох, наче стерши, Гроза повисла над […]
ВЕСНА
Птахів у небі зграї, клини, Весна підня́ла настрій всім, З-під снігу зиркають долини, Що іще де-не-де вцілів. Розтане лід, плистимуть хвилі, Зазеленіє, зацвіте Весна край річки, у долині І ароматами дихне. Пройде дорогою у полі, Повсюди вітром пролетить, Шеле́снуть листям всі тополі, Птахами гай загомонить. 03.03.2026. Ганна Зубко
Акровірш ,,Прийшла весна”
Акровірш В еселкові барви,емоцій жмуток, Е тюди у буднях, повітря ковток. С кільки ж ми чекали на теплий танок, Н а квіти і трави, і з них килимок. А може, і щастя повернеться знов? П рилине до кожного, як і було? Р анковим тим птаством,що хлине у кров. […]
Вона…
Я рим не кличу прісну прохолоду, Пустих суцвіть не вишиваю в ряд. У кожнім слові — весен синю воду І трав хмільних зелений водоспад. У день твій світ воскрес у ніжнім златі, Згустились барви, лагідні й ясні. Твій погляд — небо в сонячнім багатті, А голос — тиха […]
Так судилося вербі
Так судилося вербі, Що життя усеньке По коліна у воді На ставку маленькім. Котики свої вона Гарненькі пухнасті Тоді, як прийде весна Гуляти пускає. В літню пору всім вона - Затінок від сонця, Від дощу теж заслоня, Наче парасоля. Восени жовтавий лист На воду пускає І цікавії казки […]
Червоний берег
Червоний берег моїх мрій, Омитий теплим океаном. Я відчуваю, що ти мій. Я могла б бути капітаном. Скоритись хвилям і вітрам, Долати відстані морями. Я могла б бути тим ім'ям, Що написане пісками. І змите з мрійних берегів, Давно прочитане тобою. А хочеш, стану стражем маяків, Стояти світлом […]
За порогом
А за порогом йде війна... Ні! Не війна - істерика гібридна від царя, владки москалів, Який вчинив різню народів... Різню криваву, дику та безкомпромісну. В різній тій ти як ціль, причина - бо для царя ти Нуль, нуль абсолютний. Ти є чужий йому, нікчема! Бо ти йому істота […]
Весняний натиск.
У карку тиск шалений...що аж ну! Думки там все відлунюють у вухах - Шепочуть, плачуть, з реготу на сміх, Соломкою шкребуть та б"ються глухо. Ось-ось злетить у друзки голова! У безліч, у дрібненькі черепушки. Розлущиться... - а там пусті слова В хрестах козирні, оники по масті. І джокером […]
Собою бути!
Привіт… ой… вже написала. Щодня писала — та не надсилала. Не просто мовчала — я знала, що ти не обрав… і душа відпускала. Я знала — не стану тією єдиною, і серце стискалось тривожно й глухо. Я вчилась бути для тебе сильною, коли всередині ламалось тихо. Я обманула […]
Чи знала я,що ти мене не любиш?
Чи знала я,що ти мене не любиш? Так, знала! Та серце вірило у знак. Я йшла з тобою — крок за кроком, а доля тихо шепотіла: ні-не так. Наші дороги зійдуться на мить, перехрестяться поглядом, болем. А потім роки між нами лежать — ти своїм шляхом, я — своїм […]
Як повірить серцю?
Як повірить — і серцю розправить крила, Подихом, поглядом, душам напнути вітрила. Як розсунути в грудях важкії заслони — Теплим дотиком кригу ламати й кордони. Перепони уже не тримають в полоні, Не від тебе — від зневірених, вистиглих слів. Серце стискає печаль у долонях без болю — Не […]
Мій черкаський край
Черкаський край, де степ шепоче травами, І серце знає: тут усе — своє. Крокую полем — не чужим, а власним, І радість в грудях сили додає. Тут небо п’ю і дихаю надією, Де обрій чистий, наче перший сніг. Я над своєю долею володію, Бо рідний край — це […]
