Нескінченна війна
Страшна війна прийшла в мою країну. Страшний той сон, нас об'єднав усіх. Прийшла війна в мою, єдину Україну, І не закінчиться вона ніяк. Минають дні минають ночі І скільки років вже пройшло?! Війна триває, б'ються наші хлопці За нас усіх, За кожен клаптик нашої землі. Ніхто не знає, […]
Коло за колом.
Порви ці струни, Набридла їхня пісня, Я чув ці ноти сотні раз. Грають по колу, мотив їх зрісся З танцем пекельних дияволят. Порви ці струни, Терпіти марно. Немає віри, пустий давно. Нехай затихне, хоча б запнеться І оніміє заодно. Коло за колом, Невтомним кроком То ледь повзе, то […]
Я слухав ніч.
Я слухав ніч, ракет прокляття, Я слухав тишу, що кричить. Палив вогонь твого розп’яття, І зараз ще земля горить. І діти тихо, мов німії, До школи мати як збира, Підуть — невиспані, глухії, — З прокльоном в серці на життя. Чому залишені тобою? В яких церквах тебе шукать? […]
Місто яке люблю.
Місто, яке люблю, Де каштани й старий Дніпро, І низький уклін скрипалю — Ранок, сонце лишень зійшло. Шумно й гамірно на Андріївському, Дзвони вдарили — і загуло. Тут провулок я знаю кожнісінький, День — і ранку як не було. Крок за кроком — легкою втомою, Ароматом квітів і […]
День
Кожен день, це маленький шматочок життя, І такого дня, як сьогодні більше вже не буде, Як дощик з неба накрапа, і хлопчик стрибає у калюжу, Такого дня, більше вже не буде! Живи життя наповну ти, бо воно одне єдине, Наповнене воно: печаллю, радістю і гнівом, Тож проживи його […]
День
Кожен день, це маленький шматочок життя, І такого дня, як сьогодні більше вже не буде, Як дощик з неба накрапа, і хлопчик стрибає у калюжу, Такого дня, більше вже не буде! Живи життя наповну ти, бо воно одне єдине, Наповнене воно: печаллю, радістю і гнівом, Тож проживи його […]
По уставу
Давайте почнемо з кінця — де тиша стискає серця, де ніч опускає крило, і правду сховало число. 1933-й рік, де час ніби зменшив свій крик, квартира, де світ не згасав — там Микола Хвильовий писав і писав Дядько Микола — простий, для друзів — веселий, живий, він вночі […]
Ноти балади
Не згадуй мене у снах, коли сум лице омиє, і ковдра тихо накриє — я для тебе без імені. Придумай мені образ — того, хто міг би носити тебе, як небо — хмари, і до болю тебе любити.
україна
Ви знаєте, де небо синє-синє, Ви знаєте, де золоті поля, Де зорі світять ясно-ясно. Це все Україна, наша земля. Тут верби котиків пускають, Тут мова солов'їна, Пташенята тут співають, Білочки тут бігають. Тут татова казка, Мамина пісня, Тут дитинство твоє і моє. Тут все нам знайоме, Все нам […]
Ти єдина, за ким сумую.
Ти єдина, за ким сумую В пустому, порожньому світі. І в уяві тебе малюю, Мрію просто поговорити. Мрію просто посидіти поруч, Помовчати — про що, неважливо. Хочу міцно тебе обійняти, Мрію просто тебе любити. За тобою сумую, доню, І у снах я завжди з тобою. Поцілую тебе у […]
Красива весна
Красива весна Чарівниця неймовірна В природі все міняється Квіти розквітають Чути як соловейко співає Сонце виглядає Весна все міняє Все оживає В парку діти граються Всі розважаються Видно як птахи літають Вербові котики розквітають
Колискова дощу
Шепоче дощик за вікном, Нашіптує казки тихенько, Укутує солодким сном, Постукує у скло легенько. А ніч ховає світ у тінь, Й думки пливуть, мов субмарини, Поміж чудних химер-створінь Занурюються у глибини. Глибини, замкнені в мені, Там тиша дихає тривожно, Де крок від правди — до брехні, Де заблукати […]
* * *
Весна вже тішить, ряст розцвів, Стежки зазеленіли, Покрились щебетом птахів Всі береги, долини. Теплом все сіє скрізь весна, Дощем тихеньким ро́сить, А десь гостює вже гроза, Вітрець здаля доносить. 03.04.2026. Ганна Зубко
* * *
Розтанув сніг, струмочки зникли, Віднесла кригу в даль вода, Птахів у небі дружні клини Вертають з криком до гнізда. Біліють квітами, сині́ють Галя́вини в лісах, Всі схили зеленіють, Показується ряст... 03.04.2026. Ганна Зубко
* * *
Без парасольки пі́ду в дощ, Дрібний, весня́ний, перший, Намокну трохи, ну так що ж, Не жити уже, вмерти?! Зіб'ю росу, де бу́ду йти, У чорну, мокру землю, Торкнуся котиків верби, Шипшини кущ зачеплю. У воду руку опущу́, Аж до кісток холодну... Сховаюсь краще від дощу Під парасольку модну. […]
Не мова визначає
Не мова визначає, хто ти є, Не діалект, акцент — а суть розмови. Душа у тиші правду береже, А слово — лиш відлуння її мови. Хтось каже «так», а хтось промовить «да» — Це байдуже, якщо в очах — не зрада. Якщо душа відважна та жива, Тоді навіщо […]
СВІТАНОК СКОРО
Не спиш ти, кажеш, й я не сплю, Щось заважа небозі, Нічні всі шурхоти ловлю́ І сон зайти не в змозі. Рахую подумки зірки, У місяця вдивляюсь, Люблю́ я небо, як і ти, І сном не переймаюсь. Немає в тебе берегів, Упевнена --- шкодуєш, Угору птах уже злетів, […]
балада про любов…
Що любов? Скільки списано слів, Скільки сповідей, драм і оман? Це неждане спасіння зі снів, Чи солодкий і чорний дурман? Де шукати її? В небесах? За якими морями блукати? Хай до неї загубиться шлях — Я втомився. Я буду мовчати. Хай холоне отруєна кров, Замерзає спустіла душа. Я […]
