Мій вірний друг
Мій вірний друг не скаже слів — У них немає і потреби. Я разом з ним рахую дні, І цього вистачає небу. Коли в душі холоне світ І тиша важко тисне груди, Він ляже поруч і мовчить — Єдиний, хто мене не судить. В його очах — потік […]
Вітер
Вітер торкнувся легенько обличчя, Ніби минуле торкнулось крилом. Шепче про те, що уже не покличеш, Серце кольнуло осиним жалом. Сплили слова, що колись не сказали, Погляди ті, що згубились у пітьмі. Кроки, що поруч зі мною лишались, Потім враз зникли, мов тіні вночі. Вітер приносить забуті мотиви, Пахне […]
Земле рідна моя
Квітуча моя земле, Де я на світ цей з"явилась, Безмежнії хлібні поля, Там жайвора крихітні крила Тріпочуть усе прапорцем І високо пісня лине. У серці моєму щем - Неповторна краса Батьківщини. Де хата біленька стоїть Й блакитнії очі барвінку. Сюди поспішаю щомить До тебе, мій краю Подільський. Калиноньки […]
Той, хто не зрадить
Чекає він на тебе на порозі, Тебе немає — і туга в очах. Для нього ти — світ цілий у дорозі. Без тебе в його серці — тихий страх. Зустрівши, — танець щастя, в’ється тіло, Не пам’ятає зради чи образ. За тебе в бійку кинеться він сміло І […]
Осінь в душі
Палає восени багряне листя, І цей вогонь потрохи вже згасає. На дереві висить, немов намисто, Та з часом дерево його втрачає. Так само в серці — тихо, непомітно Поволі світло в темряву впадає, І те, що вчора гріло так привітно, Сьогодні тліє тихо й серце крає. Не ті […]
Душа
Душа — зачинений будинок, Не кожний зможе увійти. Не всім вона відкриє двері, Не кожному — у дім зайти. Там коридори із мовчання, І світло — ледь на самоті. Там спогадів старі дивани Вкриває пил у темноті. Там кожен крок — немов відлуння, І тиша слухає думки, Там […]
Не відпускаю, відпустивши
Я відпустив — мене не відпустило, Забув — та пам’ять береже усе. Вона приходить тихо і безсило, І «вчора» знов затягує мене. Там голоси, що вже давно затихли, І погляд той, що в пам’яті живе. Ми разом справді щось іще встигли, Бо серце знов ту тишу рве і […]
Моя броня
Я звикла бути сильною — мов камінь, Без тріщин, без вагань і без жалю. Усмішка — як броня між мною й вами, Я не здаюсь, тримаюсь і терплю. Коли словами ріжуть по живому, Душа долає підсвідомий страх. Біль у шпаринку лізе в дім знайомий, Панує там щоночі в […]
Біля калітки
Життя минає надто швидко, І розумієш це тоді, Коли стоїш біля калітки, Щоб у незвідане піти. Тоді приходить розуміння — Як ти насправді в світі жив: Чи повз по ньому сірим гадом, Чи птахом в небо полетів. І згадка вирине неждано Про все, що в серці ти носив: […]
Таємниця пам’яті
Я пам’ятаю більше, аніж хочу. Накоплює життя архів подій. І кожна мить, мов морок серед ночі, Вертає знов у спогади мої. В них голоси медові вже прогіркли, Тепло обіймів стерлось із долонь. Та варто серцю лиш про них згадати — Вони іскрять, палають, мов вогонь. Змінити б грози […]
Я мислю — отже, я існую (Рене Декарт)
«Я мислю — отже, я існую», — Колись промовив мудрий ум. Несе цей вислів крізь століття Відгомін істини повз шум. Постійно в сумнівах, в дорозі, Шукаю істину між слів. Я мислю — значить, ще не в прозі, Існую — світ не омертвів. Коли руйнується опора, На думку насідає […]
Між “ми могли”
Ти не сказав мені тих слів, Яких з надією чекала. Застигла мить, а ти змовчав, Хоч світ волав, я відчувала. А теплий подих між рядків Ще довго танув у тумані. І щось зламалось у мені — Немов жила весь час в обмані. Відповідальності не взяв, Не захотів — […]
Життя в кожному дні
Не в тому сіль — прожити днів багато, Щоб час ішов повільно чи спішив, Не в цифрах суть, не в календарних датах, А в тому, як насправді ти прожив. Бо можна вік свій змарнувати тихо, Згубившись у звичних «треба» і «слід», І не відчути, як минає втіха, Як […]
Де пам’ять гріє
Коли дороги втомлені мовчать, І світ чужий своїм уже не стане — Тоді душа почне тебе вертать Туди, де рідне все, своє і знане. До тихих стін, що звалися «мій дім», Де пахне хлібом, затишком і часом, Де ти був просто щирим і малим, Де щастя видавалося з […]
Відпусти
Із серця відпусти образу — Вона злетить, немов бджола, Яка нектар ще не зібрала Й літала по полю легка. Не роз’їдає іржа серце, Не п’є образа сили сок. І ось тепер вже натщесерце Зроби «прости» щедрий ковток. Вільніше стане, легше в грудях, Немов розвидниться в душі. І біль, […]
Поки я є
Поки я є, то я живу. У світі та у своїх мріях. В звичайних буднях, на надіях Живу, на поміч не зову. Іду вперед, крізь тінь і страх. Уперто йду крізь сум і втому. Іду й не віддаю нікому Свій доленосний тихий шлях. Додолу впала — та встаю, […]
Сонячне щастя
Ти скрізь — у тиші і у громі, То сонце ллється, то дощі. То високо, у чистім небі, А часом поряд — на землі. Ти — біль і радість, тьма і світло, Ти — спалах в темряві ночей. Ти — ніжна мрія, що лікує, І холод — що […]
Поза часом
Настане колись день такий, Щоб ти про нього не згадала? Можливо, що для цього дня Життя твого буде замало... Бо пам’ять — тихий океан, Де хвилі носять давні тіні, І кожен прожитий обман Лягає болем у глибині. Ти будеш йти крізь інші сни, Життю радіти — ніби вперше. […]
