Не відкладай
Не відкладай — ні слова, ані ласки, Ні кроку, щоб ступити у цю мить. Бо твоє «потім» — затверділа маска, Що зникне, згодом згине, відболить. Не відкладай — бо охолоне кава, І чай загубить унікальний смак. І те, що нині серце зігрівало, У «потім» стане просто «аби-як». Не […]
Їм доля щастя не послала
Їм доля щастя не послала, Хоч чула їхній тихий зов. Вона на нього так чекала — А він із іншою пішов. Вона в думках його тримала, Як світло в темряві ночей, І погляд знов і знов шукала, Вдивляючись у сонм очей. Любов не брав — лише вагався, Та […]
Для чого?
Вірші пишу я для чого? Мабуть, це вже не потрібно. Їх, здається, не читають. Не престижно це й не хлібно. Та затягує ця прірва, І не вирвусь ніяк звідти. Тож для чого пишу вірші Заповзятливо і плідно? Щось собі сказати хочу? Чи сказати всьому світу? Та у відповідь […]
Дзеркало егоїзму
Не говори, що ти кохаєш — Я в це не вірю. Не кажи. Що про кохання вірне знаєш, Про жертву теж не говори. Бо жертва — той у цьому світі, Хто тихо тліє — не горить, Той, хто у небі на орбіті, У мріях без діянь летить. Душа […]
ОЧИЩЕННЯ
Розкололося серце на скалки, Розлетілось, мов зграя шпаків. Під ногами — дзеркальні уламки, Скалки злих, відсторонених слів. Все було — почуття, ніжність, сварки, Пересуди, метання думок. Починалося з легкої хмарки — І замкнулась душа на замок. Загубились у тиші розмови, Що колись зігрівали серця. Залишились слова, мов окови, […]
Я йду
Сама себе не розумію — То слів чекаю, потім — ні. Приборкати себе умію, Та тільки вдень, а не вві сні. Думки, буває, притягають У душу тихий, ніжний щем. Для чого? Я й сама не знаю. Я б змила ці думки дощем. Та дощ весна не посилає — […]
Почуй
Почуй мене… не в слові — в тишині, Без зайвих слів, без пафосу й прикрас. Де кожен подих — це прожитий час. Почуй мій зов — безмовний крик душі. Почуй мене в розгублених думках, У звуках ще не прожитих подій, У паузах між «можна» і «не смій», У […]
ПАРАДОКС
У жінок років немає — Скільки їй? Та хто це знає? То вона — весна квітуча, То, як блискавка, сліпуча. То усмішка — світло й ласка, І в очах — маленька казка. То — як вихор неминучий, Погляд грізний та колючий. То беззахисна й тендітна, Люба, мила та […]
А ранок сьогодні весняно-пташиний!
А ранок сьогодні — весняно-пташиний, І сонце торкнулось промінням вершини. І місто у млосному ранні ще спало, Вертались кохані додому — світало. У грудях тремтіло — і ніжно, і гірко, Бо щастя відчулось таким… надто близько. Горіло у серці — палало кохання, Та я не втрачала себе у […]
Кучерявики
Нарешті побачив тебе. Нарешті торкнувся їх. Нарешті відчув я кудрі-гріх. Нарешті можу відпустити себе. Кучерями твоїми не можна насититись, ними я лише зміг убитись, обійняти душу свою і твою та вбити все зло, що забралосвідомість мою. Кудрями вкриватися можна завжди. Їх тепло відчувати, бажання твої та триматися на […]
Збірник слів і́з думки
Трава зі землі піднялася, Шляхом йдуть різні люди. Взяли свої орієнтири. Задумливо блукають наче тіні. Хтось зустрічає воскреслого Христа, А інші провожають на Голгофу. Різні постаті бувають, Свої історії мають. Книги, хоч пиши про них, Подорожі і величні їхні пригоди. Невідомі сердечні тайни. Про кохання і розлучень. В […]
Біля каміна
Хрускіт каміну зігріває, Я спокій ловлю у вогні. Ля мінор піано грає, А я пишу сумні вірші. Осінній дощик проливний І спів пташок в зеленім гаї. В горнятку запах трав'яний, На думці спогади безкраї. І рину я у світ бажань, Нестримних сповідей ночами. О, як бракує мені знань, […]
Єва
Коли з раю вигнали пару, І змінили порядок їх денний, Всі ми люди давно вже пізнали, Хто злодій в тій казці буденній. А що як Єва тікала із раю, Може Адам їй збрид й надокучив? Може сніжного холоду краю, Її б голод не так сильно мучив? Може яблуко […]
Весняний фугас
Природа рветься. Крізь льоди і час Вона ламає вистиглу облогу. Пташиний хор — як весняний фугас — Простелює у небо нам дорогу. І сонце — мов наточений бурштин — Пронизує гілок прозоре скло. Стікає сніг із вицвілих картин, Вливаючи у вени нам тепло. Земля пульсує. В синьому вогні […]
Чи кохаєш ти мене?
Незнаю чи на довго ти зімною Чи правду кажеш що любиш ти мене Чому ж мені так важко зрозуміть тебе? А правда що ти мене кохаєш? Чому ж тобі про це не сказать мені Скажи ж ти про це тоді Що правда ти мене кохаєш… Про що ти […]
"Я тебе чекав – та в серці також мріяв"
Я тебе чекав — та в серці також мріяв Забути про усіх — та зовсім не зумів я. Мої думки — такі про тебе, моя квітко, Я розумію, що з тобою нам не гірко. Я тебе кохав — та складно це сказати, Почав собі під носом знову щось […]
Свята Великодні
А вербові гілочки Вже складені в букети, Із ними кожен поспішить В неділю цю до церкви, Щоби усі їх посвятить, Це ж бо заслін злим духам. А далі пасочки пекти Всі господині будуть. Розмалювати писанки Також слід неодмінно. Стрічатимемо залюбки З молитвою Великдень. 2025 р.
Кричу — та не чути…
Кричу — та не чути. Мовчу до нестями. Кайдани вгризаються в жили до болю. Своїми ж сліпими, кривими руками Ми щастя згубили, розіп'яли і волю. Злодійство одвічне піднято до влади, Торує у прірву шляхи майбуття. Ми в себе удома — та наче в засаді, Покірно чекаємо свого кінця. […]
