ДОДАТИ ВІРШ
АБО
Книжковий портал I2  

Платформа Українських сучасних віршів i2.com.ua

i2.com.ua — це простір, де публікуються авторські вірші про війну, любов, втрати, памʼять, дитинство та життя.

На сайті можна читати твори сучасних українських авторів, відкривати нових поетів, публікувати власні тексти та ділитися творчістю з іншими читачами.

Які авторські вірші ми збираємо:

Українська поезія сьогодні — це спосіб говорити про досвід, який переживає країна та люди. Саме тому ми хочемо дати авторам простір для живого слова та чесних текстів.

Generic selectors
Exact matches only
Search in title
Search in content
Post Type Selectors
Опубліковано 20486 віршів

Наше літо

Ранок — сонце в вікно, ще роса на траві, Батько каже: “Давай, допоможеш мені”. Руки в пилюці, але серце сміється, Бо я знаю — ввечері життя почнеться. Вода зі шланга, босоніж по дворі, І здається — ми вічні тоді. Городи обробили до сіна пішли  Бо інакше нас не […]

Автор Мар'яна Побігун

Читати повністю

Ми тоді не рахували днів

Ми тоді не рахували днів, Просто жили — як уміли, як хотіли. Двори, будинки, теплий асфальт, І здавалось — це все назавжди. Телефон розряджений знов, Але хтось все одно чекав під домом, І не треба було сто слів — Досить погляду, щоб зрозуміть. Двітисячісьомий… і ми ще діти, […]

Автор Мар'яна Побігун

Читати повністю

Я завжди пишу,як відчуваю

Я завжди пишу, як відчуваю, Чи на серці біль, чи я посміхаюсь, На папір переношу всі свої почуття, Бо інакше вже просто не справляюсь я. Потім ці слова — у вірші й пісні, Наче голос мій між рядками живе, Те, що я не скажу нікому в житті, На […]

Автор Мар'яна Побігун

Читати повністю

Ти можеш більше,ніж думаєш сама

Ти можеш більше, ніж думаєш сама, У тобі сила — глибока й жива. Навіть коли все падає вниз, Ти піднімайся — це твій девіз. Ти дуже сильна — не бійся іти, Навіть коли губиш сліди. Світ може тиснути, кричати “здавайсь”, А ти всередині тихо: “тримайсь”. Вір у себе […]

Автор Мар'яна Побігун

Читати повністю

Дружина солдата

Я пам'ятаю той день у суді Ти не до мене прийшла тоді Та наші погляди перетнулись І світ змінився назавжди Іскра пробігла і я зрозумів Це більше ніж просто мить Ти стала сенсом моїх доріг Ти навчила мене любить Ти дружина солдата,моя висота Моє тихе кохаю крізь гуркіт […]

Автор Мар'яна Побігун

Читати повністю

Історія нашого кохання

Теплий вечір, літо тихо дихає, Ти під’їхав — серце вже тікає. Старий мопед і вітер в волоссі, І ми з тобою ніби поза часом зовсім. Ти смієшся: «Тримайся міцніше», Я боюсь — але хочу ще швидше. Фари ріжуть ніч, мов кіно, І здається — це все назавжди воно. […]

Автор Мар'яна Побігун

Читати повністю

Розчарування

Розбиті ілюзії — тиша без дна, де гаснуть очікування й сподівання, де мить, коли правда приходить одна, і ріже реальність морозним диханням. Це шрам, що не видно, але він болить, це досвід, що вчить довіряти повільно. Коли твоє «вірю» раптово горить і падає вниз — безпорадно й безсильно. […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

Сублімація кохання

Коли мовчання стискає груди, і ніч повільно торкається скронь, я відпускаю тебе у люди, у рими, ритми, підшкірний вогонь. Ти вже не дотик, не голос поруч, не крок назустріч, не рідне тепло. Ти став рядками, ти серця порух, ти те, що болем крізь мене пройшло. Я переллю тебе […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

Симуляція здоров’я

Я прокидаюсь — «героїня дня», без жодних ран, без тиску і без драми. Шепоче тіло: «Чи жива ще я?» а я йому: «Не задавай програму». П’ю воду із святого джерела, (щоправда, чіпси поруч десь у тіні). Мій фітнес-день — дорога від стола до холодильника і в дисципліні. Щодня […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

Життя онлайн

Нам гаджети оновлюють життя — про це щодня говорить нам реклама. Я теж чекаю краще майбуття… поки — Тік Ток, Фейсбук і це вже «драма». Розумний дім — ну просто дивина: і світло, й кава, й музика лунає. У мене в домі тільки тишина, і дому з “розумом” […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

Не вернути літа молодії

Ой, літа ви, літа молодії, Утекли ви від мене кудись. Чи птахами удаль відлетіли, А чи з кониками подались Вороними далеко-далеко, Не вернути мені уже вас, На душі стає щемно і тепло, Як згадаю далекий той час, Як трояндами ви розквітали, Рахували зірки усю ніч Та від щастя […]

Автор Неоніла Гуменюк

Читати повністю

Не ідеальна я — це очевидно

Не ідеальна я — це очевидно, і навіть зовсім не приховую я це. Буває кава утече — і це не дивно, а то крутим з рідкого зробиться яйце. Не буду я себе вже виправляти ні під чиїсь уявні «треба» або «так». Хоч не до сміху, та я можу […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

Найкраща помста

Найкраща помста — зовсім не слова, не крики в спину, не гірка образа. Вона приходить тихо, як трава, що проростає крізь «важливі» фрази. Чекав ти бурі — грому і війни, моїх падінь, розбитого обличчя. А я тим часом виросла з весни й навчилась жити без твого «величчя». Ти […]

Автор Світлана Сомош

Читати повністю

ЗНОВУ КЛИЧУ

І знову кличу тебе в сни, Й не пам'ятаю, коли звала, Тихенько, крадьки підійди І заспівай, засумувала. Хай зазвучить знов голос твій, Хоча його я не забула, Такий могутній і низький, А я би вгору потягнула. Прекрасний був колись дует, В роки далекі, ще у школі, Тепер один […]

Автор Ганна Зубко

Читати повністю

РІЗНІ ЛЮДИ

Я не така, ти не такий, Ми зовсім різні люди, Як дні --- сьогоднішній хмурний, А завтра ясний бу́де. Як пори року різні ми, Чому так Бог парує? Тому й не бу́ло в нас весни І вже не заквітує. Від стра́ху втома, від злих слів, І нелюдськи́й твій […]

Автор Ганна Зубко

Читати повністю

РІЗНІ ЛЮДИ

Я не така, ти не такий, Ми зовсім різні люди, Як дні --- сьогоднішній хмурний, А завтра ясний бу́де. Як пори року різні ми, Чому так Бог парує? А якщо ти від сатани --- Мене це не здивує. Від страху втома, від злих слів, І нелюдський твій погляд... […]

Автор Ганна Зубко

Читати повністю

НАЛИЙ ВИНА

Налий собі й мені вина, Ти вип'єш, я пригу́блю, Не поспішай, не рвись до дна, Залиш цю звичку згубну. Цига́рок дим я не люблю́ Й палити тут негоже, Чому я досі все терплю́? Чому ми так несхожі? Як тиха ніч і шу́мний день, Як ті зима і літо, […]

Автор Ганна Зубко

Читати повністю

ПОВІЯВ ВІТЕР

Повіяв вітер знов і знов, Зімкнулися враз вії, В житті чиємусь ще любов, В моєму ж --- лише мрії. Прості, наївні, може й ні, Як збоку подивитись, Але для мене вже складні, Приходиться журитись. А часу мало, днів моїх, Спішити б, не губитись, І спити чашу до країв, […]

Автор Ганна Зубко

Читати повністю
Випадковий віршНе озираюсяЧитати →
Додайте свій вірш — натисніть «Додати вірш» у шапці або в меню внизу.

Долучайтесь до спільноти українських поетів та читачів

Літературний портал i2.com.ua створений для тих, хто не уявляє свого життя без рими та глибоких сенсів. Ми прагнемо об'єднати талановитих авторів та щирих поціновувачів сучасного українського слова.

Як опублікувати власні вірші?

Якщо ви пишете і шукаєте свою аудиторію, наш сайт стане чудовим майданчиком для розвитку. Зареєструйтесь, створіть особистий кабінет автора та починайте публікувати свої твори. Від інтимної лірики до гостросоціальних текстів про війну — ваш голос обов'язково знайдуть та почують.

Читайте сучасну поезію онлайн

Для читачів ми підготували зручну рубрикацію, щоб ви могли легко знаходити вірші на будь-який настрій:

Зберігайте улюблені рядки, підтримуйте авторів коментарями та відкривайте для себе нові імена в українській літературі разом з нами!

[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]
[contact-form-7 id="87" title="Formularz 1"]