Везіння…
Тут сморід в’ївся у метал. Тут маска зовсім не рятує. Тут трупний запах у кістках, І чад у просторі лютує... Тут скам'яніла голова. Тут тільки думка про спасіння. Тут відчай змінює життя — І кожен подих — як везіння.
Слабка стать
Продрогші від холоду й драми, Пропащі від власних бажань. Повстали безглузді романи З описом наших страждань. Прорізався голосу спротив, Прокрався крізь зневагу віків. Хто знає повстання той мотив? Хто пише сценарій життів? Почуйте слова тої статі, Що творить суспільства зразок. Що стало Богам на заваді, Не з ребра […]
Тобі, жінко!
Зорями сяють лагідні очі, Як радістю сповнена її душа. А смуток бринить у зіницях жіночих, То в серці відбиток свій залиша. Нехай же привітно всміхається мати, Бабуся та подруга. донька й сестра, Доля хай квітне барвінком хрещатим. То ж ніжності, жінко тобі і добра. 2006 р.
Тобі, жінко!
Зорями сяють лагідні очі, Як радістю сповнена її душа. А смуток бринить у зіницях жіночих, То в серці відбиток свій залиша. Нехай же привітно всміхається мати, Бабуся та подруга. донька й сестра, Доля хай квітне барвінком хрещатим. То ж ніжності, жінко тобі і добра. 2006 р.
Плем’я байдужих…
І знову вщент розтрощені мости. І світ тремтить у лихоманці жаху. Біля корит нажерлися кати, А люд повзе канавами на плаху. Мовчання — це не мудрість, а полон. Страждання — не спасіння і не крила. Крізь зуби виплюнь цей німий прокльон, Аби іржа твій дух не надломила. Тебе, […]
Тільки схлипує струмочок
В рівчаку на дні глибоко Щось тихесенько дзюркоче. Була річка повноводна, Залишився лиш струмочок. І несла вона всі води Так далеко в море синє Та долала перешкоди, Бо була могутня й сильна. Міць її забрала спека, Люди також забруднили. Тож тепер вона далеко Мандрувать не має сили. Тільки […]
Прости, пробач
Прости, пробач, за те, що не кохала, За те, що квіти ніжні викидала. Ти їх щодня приносив до світанку І бережно на сходи клав щоранку З надією, з любов'ю, серцем щирим. Ти юним був закоханим і милим. А я сердито квіти шматувала, Їх пелюстки барвисті розкидала. Лежали на […]
Земля
За що ж їй на вік ще такий молодий - у долі знайшлося сліпого завзяття? у відчаї й горі кривавих подій втопити її молоденьке багаття. Народжена в променях слави дідів - в багрянім і світлім прадавнім промінні, та змалечку, з ранніх і юних років сивіє епоха на цім […]
Тут доленька моя
Далеко через поле Стежина повела Туди, де хлібне море Знов хлюпнуло тепла. Де колос ваговитий І зерна золоті Та мак, росою вмитий Й блакитні васильки. Де жайвір в високості Тріпоче прапорцем. Іду туди не в гості, В душі приємний щем. І десь поділась втома, Бо почуваюсь я, Неначе […]
Небесна отара
- Небесна отара - По небу хмаринка пливе, й пухнасту отару веде, плине небесна блакить, обрій приховує вмить. На полі пожате колосся, зібрали в снопи косарі, очами до неба стримію, і плавно стікають хмарки, стільки свободи і дива, літають по світу вони, і сонце сідає квапливо, в рожевий […]
Весна прийшла!
Весна прийшла! Ні! Прилетіла! Розкрила свої диво-крила. Махнула,- вітерець з'явився, Війнув, дмухнув, дощем умився. Прийняв із вдячністю дарунок : Жаркий від сонця поцілунок. І нумо щедро роздавати, Повітрям теплим обіймати. Він затягнув в танок грайливий Пташину зграйку гамірливу. Весну схопив, - нумо кружити, В танку шаленому летіти. Весна […]
Аби закінчилась війна
Аби закінчилась війна, І Перемога довгождана Не забарилася,- прийшла. Така омріяна, жадана. Аби закінчилась війна, Не мчали дрони і ракети, Сирена більше не гула, Ховатись не було потреби. Нам не забути днів лихих, Полеглих в битві за майбутнє, Тих, хто залишився в живих. Сміливість, мужність, дух могутній. Ми […]
ЩАСТЯ — ОСОБЛИВИЙ СТАН ДУШІ
ЩАСТЯ — ОСОБЛИВИЙ СТАН ДУШІ Щастя... В чому суть його і сила? Щастя — філософське поняття. Щоб його людина зрозуміла, Інколи не вистачить життя. Не рахунки банківські, повірте, Цього слова визначають суть. Лиш кохання віддане і вірне, Та довіра — щастя принесуть. Не в палацах та розкішних віллах […]
КОХАННЯ — ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ
КОХАННЯ — ЦЕ СПОСІБ ЖИТТЯ Ніхто не беріться судити, Кохання — це благо чи гріх? Це мука чи радість любити? Кохання — це сльози чи сміх? Любити — не камінь носити, Любити — не поле орать, Любити — не хліба просити, Любити — це вірить і ждать. Повірте […]
ПРО ПОЕТА
ПРО ПОЕТА Своїм доробком в поетичній сфері Я не зроблю напевне відкриття; Щоб слово віршем стало на папері, Слід серцем переплавить почуття. У кого пліснява мізки покрила, У кого салом очі затекли, У їх думок не виростають крила, І їх чужі печалі не пекли. Всі хто байдужі і […]
НЕ ЗАМАРАЙ СВОЄ ІМ'Я
НЕ ЗАМАРАЙ СВОЄ ІМ'Я Не перепрошуй за не скоєні провини, І не розкаюйся в не скоєних гріхах. Носи достойне ім'я гордеє людини І подолай в собі отой тваринний страх. Не відкривай душі бездушним товстосумам, Бо не діждешся в них довіку співчуття, Свої невдачі не сприймай з глибоким сумом, […]
"ЖИТТЯ ПРОЖИТЬ НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ…"
"ЖИТТЯ ПРОЖИТЬ НЕ ПОЛЕ ПЕРЕЙТИ..." "Життя прожить - не поле перейти...", Життя прожить - не пісню проспівати, Навчися цінувать і берегти, Якщо в житті цьому щось хочеш мати. Життя - це не прогулянка в гаю, Це не проста забава чи розвага, В житті як у смертельному бою, Потрібна […]
ДО БАЙДУЖИХ
ДО БАЙДУЖИХ Найнікчемніші люди мені, Що байдужі до всього на світі, Що живуть не помітно, в тіні, І тремтять, і бояться на світлі. Бо у їхній байдужій душі - Ні тривог, ні страждань, ні кохання, Лиш інстинкти - життя сторожі, Пристосованість до виживання. У байдужій душі почуття, Як […]
