ОСТАННІ БЛИСКИ
Останні блиски сонця в вікнах, Стрижами вечір гомонить, У шумі місто, в різних звуках, Й берег по-різному звучить. В приватний сектор вишні ма́нять, Собачий гавкіт, півня спів, Розквітлі липи все дурманять, Тож вітер далі полетів. Усе потроху затихає, Ніч чорні сутінки плете, З-за хмари місяць вигляда́є, Світло кидаючи […]
ЛИПИ КВІТНУТЬ
Вже липи квітнуть, рясно-рясно, Скрізь вітер пахощі розніс, Дощу не стало дуже вчасно, У бджолах весь квітко́вий ліс. Той цвіт на дереві, ще й влітку, Повиснув дивом угорі, Цілує погляд ніжну квітку І посміхається бджолі. А тій, смішній такій, мохнатій, Нектар, пилок лиш на умі, Гудуть, літають полосаті […]
* * *
Сховалось сонце в якусь мить, З очей напруга зникла, То вітер поряд, не спішить, То беззупину лі́та. Без сонця посмішки сумний, Стрибає по калюжах, І день, напро́чуд говіркий, Похмурий, навіть дуже. 19.06.2026. Ганна Зубко
НЕСПОКІЙ
Горить багаттям досі в грудях, Від нього в жилах кипить кров, Неспокій всюди в моїх буднях, Тривожить душу знову й знов. В очах завіса диму чорна, Заволоділа пустка всім, Одна причина і відома, Мені одній передусім. І не до снів уже солодких, І не до їжі на столі, […]
ЗАСІЛА БОЛЕМ ТУГА
Постійна туга за селом Засіла болем в грудях, Квітує літо за вікном, А мені --- поле, сонях. Зелені й жовті колоски, Волошки сині, маки, І тим болотом хочу йти, Й світанки зустрічати. А та́кож бачити ту ніч, Той місяць із зірками, Гаї шумливі, поле й ліс, Ходити берегами. […]
Мандрівка
Вагони і рейки. Вокзал. Пасажир метушливий По платформах снує, переносячи переносне, Заклопотаний весь і на вигляд доволі щасливий І в вагоні, мабуть, він дорогою теж не засне. Що чекає його на кінцевій зупинці мандрівки? Хто сумує за ним й щиро зичить удачі й добра? Трохи заздрю йому, не […]
ЧАС ОБОЖНЮЮ ОСІННІЙ
В осінній шум спішу пірнути, У прохолоду його днів, Щось пригадати, щось забути, Чимсь запасти́сь для своїх снів. Знов любуватись кольора́ми Простої, дивної краси, Опалим листям і стежками Із поруділої трави. Частіше в небо погляда́ти, Птахів ловити голоси, Після туману десь збирати Обвислі крапельки роси. Той час обожнюю […]
ПІРНАЮ В СПОГАДИ
Пірнаю в спогади, там краще, Їх не торкається закон, Бува сприймається щось важче, Зате ніяких перепон. Все в тій ідилії кайфую, Що наче мед для моїх ран, Без втоми там подорожую Усім на заздрість ворогам. Десь поміняти б щось місцями, Чи щось підправити злегка, До слів прислухатися б […]
Коло
Природа людей незмінна: Як тисячі років тОму, У пошуках свого щастя Чуже вони рушать невтомно. Кого би ми тут не взЯли: Римлян древніх, нацистів, Кхмерів чи комуністів, Брахманів чи іудеїв, - Всі були раби ідеї. Й тієї ідеї заради Чинили масові зради: Інакодумців карали, Було й таке, що […]
Майбутнього не існує
У місиві сьогоднішніх тривог Що станеться щось дійсно непоправне До горла так підкочує клубок, Так тисне, нудить, тіло все невправне: Постійно усередині тремтить І серце б'ється, наче молот в кузні . Не можна зосередитись й на мить, Немає спокою й у колі друзів. Кидає то у холод, то […]
НА СКЛОНІ ЛІТ
На склоні літ сміливість появилась, Де ж ти була у молоді літа? Коли лякалась, плакала, журилась Сором'язлива, тиха, мовчазна. Тепер собі медаль я б почепила, Ні перед ким не схи́лю голови, Лиш перед Богом --- там я завинила, Прошу́ в молитвах: „Господи, прости!" 17.06.2026. Ганна Зубко
Легкий сьогодні день
Легкий сьогодні день - тривоги зрідка - І сонце, як у мирні ще роки... Вже на роботу вибігла сусідка, І діти граються надворі залюбки... І теплий вітер дихає завзято Влітаючи в прочинене вікно... І раптом чутно: десь злодійкувато Плете ракета враже волокно. Всі насторожені - куди смертельна зброя […]
Потяг
В цій електричці їхати гаразд, Хоча й обідрана, і люде всі похмурі, І стукають колеса раз по раз, Вагон трясе, і в тамбурі хтось курить. В ній туалет заржавлений і злий Сердито брязка без замків дверима, Але проте він чистий і сухий, Яка ще тут у біса треба […]
Чудило
Орендую дарма гарну хату В найглухішому і дальньому селі. Хай там зручностей і небагато, Та в природі жити веселіш. Місто має жирні переваги: Газ, вода, дорога, тротуар, Магазини, ринки - не сільмаги, Але все одно, не той нектар. У селі життя доволі тихе, Неквапливе і спокійне, хай там […]
НА СКЛОНІ ЛІТ
На склоні літ сміливість появилась, Де ж ти була у молоді літа? Коли лякалась, плакала, журилась Сором'язлива, тиха, мовчазна. Тепер собі медаль я б почепила, Ні перед ким не схи́лю голови, Лиш перед Богом --- там я завинила, В молитвах про́шу: „Господи, прости!" 17.06.2026. Ганна Зубко
Сім’я
Життя просочується крізь життя, Збагачує й біднить одночасно: То швидко, то повільно дні летять, Бридке буває, і бува прекрасне. Сім'я - не просто четверо людей, Чи троє а чи двоє - без різниці, Сім'я - це біль і радість із грудей, Емоції, розширені зіниці. Дорослий може в ній […]
Сім’я
Життя просочується крізь життя, Збагачує й біднить одночасно: То швидко, то повільно дні летять, Бридке буває, і бува прекрасне. Сім'я - не просто четверо людей, Чи троє а чи двоє - без різниці, Сім'я - це біль і радість із грудей, Емоції, розширені зіниці. Дорослий може в ній […]
Ніжність (ремінісценція)
Постелю тобі трави І пухом тополі подушку настачу, Легким подихом вітру Дрімоту тобі понесу, І дітей заколишу, І вони уночі не заплачуть - Може в цьому Кохання вселенського суть?
