У вирі бурхливого життя, де вітер вільний шукає шлях,
Злітаймо, мов райдуга в небутті, ми сильні, бо ми все здолаємо,
На величній землі України, де воля сяє яскравим пломенем,
Стежимо за мріями вільними, наповненими світлом та золотим.
Славетний народ вийшов із праху, нескорений, мужній та великий,
Серця вогнем палають патріотизмом, як спраглою душею горять,
Йдемо в край ідеалів святкових, до зірок на небесному своді,
І здолаємо будь-які горизонти, ведучи українців до світанку вольні.
Нащадки славних козаків минулого, з їхньою силою та гордістю,
Крізь століття виткана доля віками, ткана терпінням і вірою,
Засвічуєм вогник святого пламеню, в серцях народу несе вогонь,
Бо ми сильні, ми рід забувати не змогли, в найтяжчу годину понесем.
Україно мати, міцна й горда, ти, як чарівна красуня у світлих снах,
Твої поля, мов море, хвилясте й сповите буйної трави, як живий океан,
Ти жінка-рідниця, милосердна й мудра, земле славна і дорога,
Твій народ сильний, як дуби могутні, в грудях своїх несе твою славу.
Ні шторми, ні бурі не здолають духу, вогонь твоєї любові й віри,
Ростемо на твоїй землі, як сильні дуби, здіймаємо свої корони ввись,
І співатимемо пісню патріотизму, як соловейко весняний в полі,
Бо ми сильні, віра у майбутнє наше, ніколи не втратимо, не порушимо.
Так хай лунає звільнена пісня слави, між горами і річками твоїми вільними,
І збереже нас віра у тебе, Україно, жива й могутня, мов зоряна спрага,
Бо ми сильні, бо ми все здолаємо, у світлі прагнень і мрій височинних,
З любов’ю й вірою в серці української землі, ми знову воскреснемо могутніми.
