БЕЗЦІННИЙ СПАДОК

Сама я взя́ла в спадок рідну мову,
І цим горджу́сь усе своє́ життя,
І за́вжди ж бо веду́ про це розмову,
Не викину його я на сміття́!

А спадок цей для мене дуже цінний,
Цінніший за коштовності усі,
Для мене він усе життя незмінний
І рідний він в усій своїй красі.

Щаслива я і саме ним багата,
Ділю́ся ним і свя́то бережу,
Без нього у житті не мала б свята
Й на все життя його я збережу.

Горджу́ся тим, що в спадку солов’їна,
Зрікання не було ані на мить,
А з ним живе у серці й Україна,
Й за них обох душа мене болить.

Тому́ лелію їх, як немовляток,
Бо прагнуть їх, невинних, розтоптать.
Як їх нема – не милий і достаток,
Та й всіх прошу́ цей спадок шанувать.

18.04.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
ID: 974514

МОВА, ПІСНЯ Й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ

Вишиванка і калина,
Вишивана Україна,
Колоситься всюди нива золота́,
Срібні ро́си на покосах,
Стрі́чки вплетені у ко́сах,
Покоління українців підроста.

Всюди стелиться барвінок,
Гарна врода українок,
І верба плакуча віти розпліта.
Лебідь лине до лебідки
В Україну хто́зна звідки,
Наша пісня в піднебесся все зліта.

Соловейки нам співають,
Гуртуватися скликають,
Лине мова українська у світах.
Українська наша доля,
І гетьма́нська сила й воля
Карбувалися віками у книжках.

Мальви, м’ята й біла хата,
Пісня мами й слово тата,
Чорнобривці обере́гом край воріт.
І сади квітучі всюди,
В Україні МИР хай бу́де!
Хай не гине України кращий цвіт!

Хай Вкраїна процвітає,
Бог її оберігає,
Хай простеляться усюди рушники,
Хай нам за́вжди сонце світить,
Хай ростуть щасливі діти
І до щастя хай веду́ть усіх стежки́.

Українці – гарні люди,
Наче мак, по світу всюди,
Та Вкраїну всі у серці бережуть,
І традиції й обряди,
Щоб не знать ніколи зради,
МОВА, ПІСНЯ й УКРАЇНА ХАЙ ЖИВУТЬ!

19.05.2021 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 974506

Рідна мово моя - діаманте народу!
На скрижалях віків поруч з нами Ти йдеш.
Священне слово Твоє - від роду й до роду.
В душах квітнеш трояндою, пишно цвітеш.

Ми зродились з Тобою, навіки зріднились.
Гордість й шану ввібрали від наших батьків.
Славній величі низько, доземно вклонились.
В любові вічній клялися поміж рядків.

Рідна мово моя - духовний скарбе нації!
Ми без Тебе, як сироти, в світі б жили.
Крізь терни й війни ведеш нас до цивілізації.
Ким би ми, як народ, без Тебе були!?

Ми в Тобі утвердились, набралися сили.
Духовністю, ідентичністю й культурою розжились.
Українською дихає нескорена нація, поля, схили...
Українці в Твоє тіло патріотично вплелись.

Рідна мово моя - алмазе багатогранний!
Ти - наймиліша й найспівучіша з усіх мов.
Особливий зміст Твоїх слів - лиш нам притаманний.
Щиро в вірності й гідності клянемося знов.

Ми з Тобою - довічно, доки б'ється серце,
Допоки життя на планеті цій є.
Світ разом споглядаємо у відкрите віконце.
Наша спільна зоря в небесах догоряє й сонце встає.

Рідна мово моя - найдорожча святине!
Ти - найбільше з можливих і безцінних чудес.
Нехай линуть віки й вода в ріці плине,
А Ти, як коваль, куй націю, об'єднуй всіх нас!

Марія Маринченко (Марічка Ясен)

#МарічкаЯсен #поезіяМарічкиЯсен #віршіМарічкиЯсен
#МаріяМаринченко #поезіяМаріїМаринченко #віршіМаріїМаринченко