Гіркота розлуки і печалі
Темною рікою розлилась...
Книгу у руках тримаю,
Що словами з'єднувала нас...
Більше я не хочу чути шепіт -
Твоїх милих, ніжних фраз...
Хай летять у вирій, як лелеки
І проходить в тиші спомин-час...
Всю душевність розриває туга…
Стукається ритм чуттів…
Знала я, що завжди так не буде,

Але ти тримав і відпустив...
Заросла бур'яном наша стежка,
Що вела у світлу мрію-даль...
Я гуляю в просторі безмежнім...
Зірвана з очей вуаль!