Влітку шумить прапор лісу,
Весняний вітерець грає вільно.
Долина мрій лежить в зеленому світі,
Де кожен колір розповідає казку.

А серед квітучих обіймів літа,
Пурпурний летючий таємний квітник,
Бджола, яка одягла золоте крило,
Летюча чарівниця долі арфу грає.

Її очі, як крапельки роси,
Обливають квіти солодким світлом.
Летюча бджола знає, де квіти гарніші ,
Плете віночок із весняних мрій.

Вона - летючий месник роси і тепла,
Сплетені на вустах солодкі оповіді.
Тихесенько, щедро, летюча бджола
Розкидає весняні перлини медові.

Так летюча бджола в лісі кружляє ,
Щедро роздає нектар пелюсткам.
В її долонях літа веселка розквітає,
Співає вітерець в таємницях лісових.

Тож нехай летять легко бджолині крила,
В небесну височінь, в долину весняну.
Бджола веде нас в лісові стихії,
Де весняний світ, як казковий острів.