Безхмарне небо, лише сокіл в ньому літає,
Розправив крила, розмірянно кружляє.
Неспішно в небі він парить, лиш інколи в
небі сокіл закричить.
В небі яснім сокіл парить, лиш інколи на землю
з неба каменем летить.
Падіння, як невдале, знову в небо він злітає
та знову розправив крила розміряно парить.
Знову в чистім небі сокіл кружляє
та гострим своїм зором Землю оглядає.
Як вдале падіння,
він небо полишає,
він лишнього не візьме,
бо мірку свою знає.
Свободу в чистім небі птахам іншим полишає.
Він лишнього не візьме, він візьме лиш потребу,
Поверне він після цього всю свободу небу.
Опісля цього небо знову оживає і безліч птахів
різних знову там літає.
Кожен має в Житті знати свою потребу,
Щоб жила наша Земля та, щоб жило Небо.
11.01.2025 (перевидання)
В.Є. Панченко