... і вона знову діставала меч
старанно зчищала іржу та минуле
заради життя до двобою на смерть
рушала , лиш тільки почувши - готова ?

її не лякали ні біль , ні тортури
ні втрата всього , що так палко любила
відважно
завзято
на фортечнії мури
пекельний вогонь власним серцем гасила

вона не зверталась до Бога і неба
молитви наразі були недоречні
де Бог , а де люди - на небі , далеко
до пекла дорога завідомо легша

а меч завше поруч , руків'я мов рідне
хтозна скільки буде ще битв переможних
хотілося б звісно - перепочити
та заради життя зупинятись не можна

світанок новий має бути і крапка
і в тому світанку вона і кохання
і в тому світанку вона не самотня
вона його мрія
вона Його Панна