На полі честі, де вітри воєнні віяли,
Встали українські воїни, сини свого краю.
Серцям мужнім б’ються в ритмі вітчизняних пісень,
Вони – стражі волі, носії святого вогню.

Залізні море важких випробувань,
Але в їхніх очах світиться відданість і сила.
На грудях понесені тисячі військових медалей,
Вони – герої, покликані захищати землю свою.

Вогненні дні, коли гукав грім війни,
Українські воїни стояли непохитні.
Слово "відступ" для них – невідоме слово,
Вони йшли вперед, як велика сила великого слова.

Не кайдани, а обійми волі їх обгортають,
Серцям несуть вони крила вільності.
В кожному кроці, як в руслі весняних рік,
Українські воїни несуть світло високе.

На сході сонце знову витягло вогненні промені,
І воїни українські, ніби сталевий меч.
Боронять свою землю, ніжну матінку,
Вони – лицарі в своїй великій епопеї.

О, українські воїни, в грудях вас серце б’є,
Як сокіл вгору, як вода весняна тече.
Нехай вас оберігає мудрість предків,
Слава вам, героям великого рідного краю!