Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо. Вже час справедливої розплати для неї настав. Ця весна, як ніколи, крокує переможно, сміливо й віщо. Наш народ із світом проти московської тиранії повстав.
В демократичних країнах майорять українські прапори. Мелодійна українська мова - в іноземців на вустах. Такої одностайної єдності націй не було з давньої пори. Збройні Сили України сміло і вперто йдуть ворогу по п'ятах.
Волелюбна Україна об'єднала навколо себе всіх. Впливові міжнародні інституції, ніби, заново відродились. окупант мріяв збороти українців за три дні. Не зміг... За нашу незалежність і волю цивілізовані країни заступились.
Такої великої іноземної допомоги Україні росія ще не бачила - Серйозна валюта, сучасна зброя, неймовірна моральна підтримка... вона не знала, що Україна для цілого світу так багато значила, Що в українського народу - залізна сила волі, гідність і витримка.
На тих болотах, де живуть ординці, недолюди - росіяни Є зовсім інше, викривлене бачення цінностей життя на землі. Вони явилися сучасному світу, немов озвірілі інопланетяни - Тупі, без людяності, жадібні, ненависні, жорстокі й злі.
московія не сподівалась... Від несподіванки аж заголосила. Чим тільки українцям й світу вона за цей час не грозила. росіяни не вірили, що в правді та людяності - наша сила. Україна цей період війни хоч і дуже тяжко, але все ж пережила.
Попереду на відважних українців чекають вирішальні битви. На кону - Україна і весь цивілізований демократичний світ. Не поможе росії ні армія, ні зрадники, ні церкви, ні молитви. Українська нація переможе й розквітне, як весняний первоцвіт.
Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо. Вже час її розплати за звірства, смерті та руїни настав. Ця весна, як ніколи, крокує сміливо, переможно й віщо. Світ, заради незалежності України, московію під плінтус загнав.
Поруч з миролюбною Україною проживає народ, В якого немає ні людяності, ні совісті, а ні гонору... Він поводиться так, наче дикий і печерний "зброд". Додає доброзичливим українцям та світу мінору.
росіяни не вміють дбати, працювати, мирно жити, Не здатні радіти іншим й покращувати своє життя. Хочуть свій мертвий радянський союз відновити, Але без багатої сусідки - України не бачать пуття.
Ще вони не зрозуміли, що весь цивілізований світ Сприймає їх, як окупантів та небезпечних вбивць. Хижа росія знищує патріотичний український цвіт, Йде війною, але й під нею вже захитався стілець.
Вся дипломатія і перемовини ні до чого не ведуть. Нелюдські погрози й агресія нелюдів зашкалюють. Близько українських кордонів сусіди-вбивці йдуть. Присутністю ворожої техніки, військ всіх залякують.
Розвідкою розсекречено час наступу вражої росії. Вона зухвало тренується й грає своїми мускулами. До нас нахабно рвуться загарбники, а не гречкосії; Щоби "дружити" з українцями під своїми дулами.
Багато років триває ця російсько-українська війна. Світ по-різному ставився до тієї ворожості росіян. Нині за агресію проти України їх чекає висока ціна. Ще отримає по заслугах той "недонаполеон-буян".
Діалог – Україна, весь цивілізований світ та росія... Всі зрозуміли, хто є нашим ворогом і загарбником. Ми живемо в історичні часи. Неможлива анексія. Дамо гідну відсіч окупанту, який став зловісником.
Хто приїде до нас на танках, повернеться в гробах. Не дозволимо ж рідну, українську землю топтати! Переможемо! Любов до України – в душах і серцях. Для щирих та гідних українців Батьківщина – мати.
Ні людяності, ні совісті, а ні гонору нема в сусідів... Хіба ж про людську мораль вони замислюються? Війни, награбоване й дармове – шлях їх родоводів. Впевнена, що до України їхні зуби й обламаються...
Олігархи, бізнесмени й деякі політики втікають з корабля. Елітні, приватні літаки й чартерні рейси пронизують небо. Під ними – наша лютнева, передвоєнна, українська земля. Україну покидають її злодії та зрадники ганебно й таємно.
Подбали про себе... В небезпечні часи їм є де відсидітись Й награбованого в нас ще вистарчить на багато поколінь. За кордоном – не одна затишна "хатина". Є ж де подітись. Зі сім'ями та родинами скористались втечею без сумлінь.
Скільки ще Україна терпітиме моральну наругу над собою, Дозволятиме пройдисвітам грабувати себе й зраджувати? Доки буде боротися з тією вражою, московською ордою? Пора всім дати по заслугах, всю цю непотріб перемагати!
На захист Батьківщини прийдуть не олігархи й бізнесмени. Вони миттю, як щурі, вже втікають з українського корабля І, бажано, з кінцями. Люди здають на духовність екзамени. Дякуємо закордонню, яке в час війни нам плече підставля.
За Вітчизну боротимуться прості люди, українські солдати. Вкотре волонтери з добровольцями встануть на повен ріст. Територіальну оборону міст та сіл триматимуть резервісти І всі українці, в яких є чи немає до військової справи хист.
Чи буде повномасштабне, російське вторгнення в Україну? Досконалу й точну відповідь на питання не дасть нам ніхто. Без сумнівів, росія хоче перетворити родючі землі на руїну. Хто їй це дозволить: наш народ, Америка, Європа, НАТО?!
Саме зараз на хиткому, політичному, українському ґрунті Бачимо справжніх і відданих друзів, синів та дочок України. Прорвемось! Слава рідному народу – цій українській "хунті"! Хай переможно минає ця зима й рясніє цвіт нашої калини!
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
ВоєнніУкраїна й цивілізований світ кажуть росії: “Досить! Стій!”
Україна й цивілізований світ кажуть росії: “Досить! Стій!”
росіяни: "Дайте спокій достойній, гідній сусідці - Україні! Ну, чого ж вам – російському народу завжди не йметься?! Заберіть з української землі, з кордонів вражі, злобні тіні. Без вас не проллється кров і полум'я війни не займеться.
Дайте українському народу можливість щасливо пожити, Любити Батьківщину, сім'ї, родини, врожаї плекати. Скільки ще з цивілізованим світом ми змушені ворожити: "Чи зможете ви на нас – українців знову стиха напасти?!"
Дайте нам намилуватись рідною, прекрасною землею. Ми на російські простори не претендуємо й не зазіхаємо. Втішаємось Батьківщиною, блакиттю над рідною землею. Вітчизняне повітря з великою шаною, любов’ю вдихаємо.
Дайте можливість наспіватись гарних, українських пісень, Мирно розвивати культуру, слухати милий спів солов’я. Чому через вас ми змушені жити в тривозі день в день?! Для чого живете війною, спричиняєте Україні руйнів’я?!
Дайте своїм черствим душам спокою та людського тепла. Навчіться мирно, мудро жити, любити, шанувати інших. Чому в ваших серцях, замість шани до нас – море зла?! Не соромно, що світ відносить вас до людей пропащих?!
Дайте своїм рукам щоденну, клопітку, звичайну роботу. Зайнятим людям – не до зажерливих, ненависних мрій. Любіть, ростіть хліба, будуйте... Не несіть горе, скорботу... Україна й цивілізований світ кажуть росії: "Досить! Стій!"
Дайте собі час на думки про майбутнє росії й на роздуми. Огляньтесь навколо! Весь світ живе, радіє, розвивається… Нащо воювати, ненавидіти, замість хат будувати казарми? Гинуть і ваші рідні. Життя йде. Всім людям відживається...
росіяни: "Дайте спокій достойній, гідній сусідці - Україні! Ну, чого ж вам – російському народу завжди не йметься?! Годі! Отямтеся! Бог є на небі! Віддасть вам, як ординцям... Пора бути Людьми! Від злоби, люті ваш дім і займеться".
Я вкотре звертаюсь до всього цивілізованого світу: "Україна ще й досі – у вирі затяжної війни й у вогні. Вже загинули її найкращі, відважні та достойні діти. Пора зупинити росію однозначним словом: "Ні!"
Ворог поневолює український, волелюбний народ. агресор окупував Крим та частину східних земель. Знову біля кордонів вишикував озброєних воєвод. Українців хоче знищити кремлівський "мудрагель".
Ми – дуже вдячні світовій спільноті за вашу поміч! В грізні часи приємно відчути чиєсь дружнє плече. Благаю вас: "У діалогах з росією не проявіть неміч, Інакше й ваші народи це воєнне лихоліття обпече!
Політичним рішенням прийміть українців до НАТО Й зробіть частинкою миролюбного, вільного світу! Досить тих обіцянок! Поступіть красиво й крилато! Ми – не в змозі самі дати відсіч сусіду-пройдисвіту.
Дійте завчасно! Спиніть війну! Говоріть вагомо! Робіть так, щоб голос й поступ світу дієву силу мав! Не зупините росію, то вона дійде і до вашого дому, Як в Україну з "обіймами" вражий солдат завітав".
Їжте свою злість і ненависть... Пийте по вінця війни вогонь... Гуртом в котлах в ньому згорайте. За сльози, що котились через вас до скронь, Від українців відповідь сповна приймайте!
Спалюйте свої "двохсоті"... Добивайте й "трьохсоті"... Гуртом в землі вкраїнській всі згнивайте. За сльози й за біль, що ми - в тузі, в скорботі Від гідних українців на відповідь чекайте!
Лишайтеся мерзенною біднотою... Станьте ізгоями в світі... На смерть недодержави й недонації чекайте. За невиданий тероризм і звірства будете в одвіті. Від українців відповідь сповна приймайте!
Деморалізуйте себе... Знищуйте до тла... Як відбірні виродки, нашої помсти чекайте. За кожного, з нас - з міста чи зі села Від справжніх українців на відповідь чекайте!
Крадіть зерно й унітази... Везіть їх додому... Наїжтесь чужим до скону. З небес кари чекайте. ви живете й виєте, як нелюди, по-вовчому. Від українців відповідь сповна приймайте!
Звірійте до нестями... Самознищуйтесь... Топіться у власнім багні. На життя часу не гайте. В пекло біжіть. Там зручно влаштовуйтесь. Від відважних українців на відповідь чекайте!
Знищення цивільних і військових... Терор, насильства... ви - по лікті в людській крові. В прірву стрибайте! Ще буде розплата за руїни та вбивства. Від українців відповідь сповна приймайте!
окупанте: "Як же тобі спиться, вражий сину!? Як ноги носять по вкраїнській землі!? Пора тобі, проклятий в глибоку домовину! Настав вже й час московії розтанути в імлі!"
