Бучанський вальс

У Бучі розквітли черешні,
По вітру летить білий цвіт.
Стоять серед міста, сердешні,
І їм співчуває весь світ.
Ви весну таку пережили,
Що гірша за тисячу зим.
Та ворогу все ж не скорились,
Хоч був він підступним і злим.

Баланівка, Склозавод і Мельники,
Ми твої, наш рідний край, захисники.
Яблунька, Бучанка, Ястремщина,
Буча – це маленька Батьківщина.

Упали ракети неждано,
На мирні будинки й хати.
А серце боліло й стогнало,
За те, що зробили кати.
Піднявся народ, як лавина,
Плече у плече, мов один.
І вигнав російську вражину,
Та землю батьківську звільнив.

Приспів

У Ворзелі гада ми били,
Гостомель затримав орду.
В Макарові танки горіли,
Бороли всі разом біду.
Москві перетяли горлянку,
Понюхали пороху дим.
Тримала удар Бородянка,
Та рідний Ірпінь – побратим.

Приспів

Черешні розквітли у Бучі,
Ще мить і вони відцвітуть.
Звитяга і честь неминуче,
До дня перемоги ведуть.
Черешень у Бучі не мало,
Та все ж таки більше сосни.
Нам кожне містечко, як мама,
Ми всі України сини.

• Твір:

  Мене уроди катували в Бучі
  Я благала в них - "Ну не стреляй!"
  А їм так байдуже було
  Насилували кожного, ламаючи ребро

  Ми так ховались від них
  Ми справді їх боялись..
  Але знайшли мене у тім підвалі
  У котрому мене в ночі вбивали!

  Вони нас не жаліли зовсім..
  Їм справді було все начхать!
  Звучить дзвінок від рідної матусі..
  І чую звук - "Не дам тебе его поднять!"

  Прошу, прошу, ну дайте хоч хвилину!
  Сказать матусі, як її люблю..
  - Я тебе сказал молчать!
  - Не дам тебе его поднять!

  Дзвінок дзвенів вже в третій раз
  І ця мелодія сумна..
  И русский говорит в который раз..
  - Убью вас всех, молчать сейчас!