Вабний травень,
дядько жіночий,
Темно-сині
бузкові очі
До зорі цілував
серед трав
Поки місяць
у жито не впав.
В кожній жилі
любові джоулі.
Почуття
одвічні оголені
Сердець безумна
морзянка
до світанку :
" Ті, ті, та, та, та...
На зорі ти,
об-ма-ну-та.
Та, та, ті, ті, ті...
поцілунки травневі -
пусті."