Один раз повіриш в сірий
Що важкий
Незрозумілий
Так поваришся у ньому
Так набачишся усього
Мариться
Це не казково
Прорахуй но кожну букву
Та не надто!
Щоб не сухо
Вогкість теж не допускай
Хіба що море
Бажано, у Східний край
Всюди ловиш протиріччя
Навіть ждеш Середньовіччя
Голова кипить
Спиніться!
Відсирів давно твій сірий
Той важкий
Незрозумілий
Дихотомія
Хохотіла
І ми з нею
Бо здуріли
Тільки не кажи, що встигла втомитися,
Що руки не підіймаються, ноги мліють,
Що не можеш більше в цьому хаосі топитися,
Що інші й такого не витримають, не зуміють.
Тільки не кажи, що сил вже не маєш,
Що очі втрачають здатність дивитися,
Що спрага постійно кудись зникає,
Невже встигла напитися?
Тільки не кажи, що світанки більше не гріють,
Що підійматися сходами стало важко…
Вірні собі – зраджувати не вміють.
Розправ крила та лети якнайдалі, пташко!
Якщо хочеш плакати - поплач!
Якщо буде боляче - звернись ти в калач!
Якщо буде важко - дзвони ти до мене!
І ми в ту хвилину - рішим всі проблеми!
Якщо треба грошей - звернись. я позичу!
Якщо тре підтримки - проси, я лиш тобі зичу!
Потрібно прийти - коли стане знов страшно..?
Кричи, прибіжу, я справді дам здачу!
Якщо нападуть - я поб'юся!
Якщо накричуть - помолюся!
Якщо буде важко!
Не бійся - я обов'язково тобі прочитаю ту казку!
Там де лицар - спасає свою королеву!
Там де дядько - знайшов свою рідну манеру!
Там де бабця з дідусем - були кмітливі!
Я зроблю це тут, і ми будем щасливі!
На календарі двадцять четверте
А в голові слово - війна
Та ні, мої кохані, милі
Сьогодні святого нашого Різдва.
І ми їмо вареники, ласуєм й смакуємо
Ці колядки різдвяні в голос шануємо
Але забуваєм про наших солдатів
Яким на передку, не до куті, краще б кілька гранатів.
Запитавши у них
- "Що там святкуєте?"
Ні, втрати бійців..
Наших, рідних рахуємо..
Поки одні пампухи доїдають
Інші..
Шматок хліба
На трьох розділяють
Але кажуть гаразд, ми стоїмо
Але якже важко бійцям
Нашим тим..
З ТРо..
Поки дальше ТЦк людей забирає
Той головний, вже третю віллу купляє
Ні, не в Бахмуті, не в Запоріжжі
А в Закарпатті, десь там на границі.
Нехай все купляють
Нехай все будують
Після перемоги
Заберем й подаруєм!
Поки вояки, наші доми захищають
Ми під свічкою, кисіль доливаєм
Але ми пам'ятаємо вояки про вас!
Так не так часто, як хотілось б вам.
Ми розуміємо
Що вам там, всім важко!
Але ми зробимо все!
Щоб подолати цю рашку!
Ось зіграли батл..
І знову ми програли
Але ми голову назад
Ніколи не кидали!
Ми програвали, програвали
Але ніколи не казали!
Що ми слабкі, що ми не зможем..
Та ми з колін з фанатами, разом вставали!
Сумно, що рукавиться дала збій
В котрий раз в душі забій..
Тік Ток, а ну не смій!
Подолати Возю не зумій!
Ми в котрий раз..
Програєм важливий батл
Це доволі сумно, факт.
Але не покажем іншим фак!
Ми станем більшими, та доведем
Що королі піднімуться, хоть з підземель!
До речі сумно, що багато хто нас покидає.
Проти нас подарки, в котрий раз кидає..
Але нічого, ми це вистоїм
Та покажем факт!
Що Возя з підписотою
Не покаже фак!
А може і покажем..
Якщо це треба буде!
А поки прикріпляємся
І розкажем недолюдям!
Що подолати нас в майбутньому, буде важко!
Ми піднімемось з землі, і покажем казку!
Я зроблю все можливе, щоб виграти некст раз!
А поки лише слухайте, та запам'ятовуйте, всіх нас!
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
