Вже тисне вечір руку дневі,
Зрідка покрикує сова,
Червоні яблука, рожеві
Дарує яблуня стара.

І більше яблуком не вгостить,
Криве, дупласте деревце,
Бо залишає осінь простір,
В зими обійми віддає.

В траву десь листя закотилось,
В ріллю заплескалось сиру,
Поодиноке залишилось
Вкривати яблуню стару.

20.11.2024.
Ганна Зубко