Ніхто не бачив її сліз,
Коли перші бомби падали.
Очі наче скам'янілих її,
Як село коов' ю захлиналось.
Спокійно на страх і живу руїну
Вона стояла і дивилася.
Боліло серце за Вкраїну
І у сльозах воно душилось.
Вона стояла, наче з бронзи злита
До грудей пригортаючи сина,
Тихо мовила:"Клянусь, я буду мстити
За чоловіка, брата й Батьківщину"...
Ти пахла м'ятою, любистком духм' яним,
Вишневим цвітом, бузком запашним,
Сонце тебе вмивало зрання
Літнім дощиком рясним.
Сьогодні ти пахнеш кровою,
Землю скроплюють сльози матерів
І темне небо над тобою
І не співає жайвір угорі.
Та знаю я - розправиш крила,
Повір, бо з тобою сам Бог.
Та вистоїть моя Вкраїна мила.
А я молитимусь за нас обох...
Акровірш
Патріотизм - любов до Батьківщини!
Похилила голівку моя Україна,
А гіркі сльози котяться з очей,
Тихенько, з червоною калиною гомоніла,
Рідна матінка не доспала ноче́й.
І, скільки ще будемо страждати?
Ох, гинуть невинні люди,
Тебе, єдину, захищають солдати,
лИцарі незламні, проженуть іуду!
З дитячих сердець, хай йде все погане,
Мирне небо і сонце, завжди будуть з нами!
-
Лихі часи подолаємо, тільки б бути ра́зом,
Юроди́вим ніколи не пробачимо!
Біль зали́шиться крижаним снігопадом,
О, Всевишній, багатьох вже не побачимо...
Вбивці, палачі, окупанти... Свою Батьківщину не зрадимо!
До́ні і сини́ - справжні патріоти,
Обіймають свою неньку, плачуть від скорботи.
Батьківщина - мальовнича і свята,
А скільки в ній ласки, доброти і тепла,
Ти бережи її, не віддавай нікому!
тЬмяний світ від горя й біди, відчуваю втому,
Коли буде воля, на нашій Вкраїні?
Іноді страх переповнює груди,
Вітчизна-мати в нас - одна і єдина,
Щаслива вона, щасливі і люди!
мИ помолимося Богу, за Україну милу,
Нехай в серці живуть Віра і Надія,
жИти в мирі - здійсниться наша мрія!
30.05.2023. С.М. Онисенко
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
