Вони вторгаються до наших країв, Намагаються спалити дари Божі, Що розмістилися на тисячах полів. Виконують наказ своїх господарів: Несуть неволю й недолю, Від малого та й до старого, Боряться намарне. Ці недоумки, бовдури й сволоти, Ще з кінця лютого двадцять другого, Дбайливо заплітають на майбутнє, Для народу України, Жахливі й страхітливі траурні вінки, Аби зберегти ганебну пам’ять, Що вони наші вірні люблячі брати. Не шкодуючи грошей: Замовляють лопати й паркани, Для нових безіменних, Чи братських могил. Але правда у тому, що Ці віники стоять гнилими у них самих. Їх турбота як й лопата, Стала, нагородою лиш для них самих.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Невидима жінка - Україна захищає всю землю, Літаки - винищувачі, потрапляючи на її поле не знищуються
Невидима жінка - Україна захищає всю землю, Бойові кораблі, Потрапляючи на її поле не тонуть
Невидима жінка - Україна захищає всю землю, Ворожі ракети, Потрапляючи на її поле не взриваються
Невидима жінка - Україна захищає всю землю, Вороги, Потрапляючи на її поле вмирають
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
ВоєнніЗбройні Сили України – воїни світла, честі, добра
Збройні Сили України – воїни світла, честі, добра
Нічого страшнішого, ніж агресія і жорстока війна, В сучасному суспільстві ще не придумав ніхто. Яка в них - суть і логіка? В чому - людська істина? В цій жахливій м'ясорубці може згинути будь-хто.
Хто люто вбиває мирних людей на їх рідній землі, Навік буде проклятий ними до сьомого коліна. "Вбивці" - ця чорна мітка закарбована на їх чолі. Народна пам'ять - вічна, досконала й нетлінна.
Російсько-українська війна гірчить полинами... Пахне несамовитим горем, розрухою й смертю. росіяни, неначе гадюки, розповзлись поміж нами. Стали смертельною отрутою, журбою, напастю.
Траурні церемонії в селах і містах... Чорні хустини... Кращих із кращих синів і доньок втрачає Україна. По зраненій землі нескінченно пливуть домовини. Хай кане в провалля та "дружба" російська зміїна!
Збройні Сили України - воїни світла, честі, добра. Їм не потрібно чужого. Боронять наше, рідне, своє. Постать українського захисника - мужня, хоробра. Любов до Батьківщини - найсвятіше, що в них є.
Зі столичного Майдану Незалежності лине біль. Народ та армія - єдині в час воєнної смути, журби. Клянуться захистити землю від зла та божевіль. В Збройних Силах України служать вірні дочки, сини.
рашистам не зрозуміти українську ментальність. Вшановуємо захисників живими та мертвими. Стоїмо перед ними на колінах і це - реальність. Солдати та їхнє керівництво в час війни є рівними.
Ви погляньте в очі генералу Валерію Залужному... Прочитайте в них невимовний сум, тугу, вдячність. Генеральської мудрості треба вчитися кожному. Нам є на кого рівнятися! Так виглядає людяність.
Своїх загиблих московити в крематоріях спалюють. Добивають на полі бою та дико самознищуються. Аморальні люди. На очах світу себе знеславлюють. Після смерті, поранень від своїх вояк відхрещуються.
Наша нація - добра, мудра і в мирний, і в воєнний час. Промінь гідності, патріотизму іскриться в очах. Вже ніколи і нізащо московитам не перемогти нас, скільки б не пролилося сліз за Героями при свічах...
в буремні часи бракує тих, хто залишився сам собою багато людей приховали справжнє лице за маски так - зручніше заколисати за фальшивою сльозою свої лицемірні, неправдиві та вражі фрески
сьогодні дуже рідко говорять сокровенну правду а все, що - сказане, прикрашають до невпізнання кажуть про добро і співчуття, а заподіюють кривду є люди, які тупо їм вірять від браку розуму чи незнання
в народу зовсім втратили найменшу довіру ті хто веде розкішне, нечесне, подвійне життя сидять на грошових потоках у виокремленому світі безсовісно збагачуються, але - не здатні на каяття
зроблять щось для людей на малесеньку копійку а так розкажуть на камеру, ніби зробили на мільйон з опозицією перед виборцями ведуть якусь бійку а, насправді, формують з нею дружній рубікон
зараз всі дружно вдягнули українські вишиванки одні - з великого патріотизму, інші - з маскування патріотичний одяг в багатьох - для приманки для модного іміджу і всенародного спілкування
а як же ж їм тепер перед народом не маскуватись якщо правду про дикі статки оголити не можна про те, що в позолочених ваннах красиво купатись зрозуміє в час війни пересічна людина не кожна
з'явилося забагато випадкових людей - служак вони за великі гроші й батьків рідних продадуть ой, щось таки з нашим мудрим народом - не так невже для професіоналів і патріотів - закритий путь
країну вбиває та розкрадає три найбільших вороги огидні нелюди - окупанти, зрадники та корупціонери останні дуже знахабніли, але все бачать з неба Боги навіть, в часи війни крадуть та грабують мародери
простий народ - без масок, був та є сам собою тяжко робить, ледь виживає, боронить Україну несправедливість відчуває, бачить та йде до бою й боротиметься проти дикої навали до загину
на зранену землю після перемоги спаде сивий туман тоді українці й взнають, хто, як, коли і чим їх захищав в історії людства завше нещадно викривався обман щоби ніколи ворог, зрадник і злодій Героєм не став
У нас війна, а вороженьки все лютують, не дають нам в ріднім краю жити, але днем за днем вороженьки йдуть стіною, прихопивши із собою злобну зброю та заганяючи нас в темряву при цьому вороженьки, стільки душ згубили, від гніву Бога і людей втікають, але від нас не втекти бо у власній крові втоплюються, в холодну землю лягають і очі не піднімають. Ви ж хотіли землі цієї Тож тепер змішайтеся з нею. Станьте самі моєю землею. Так ми боремося з темрявою. Бо нести світло можуть лише ті, хто не боїться пітьми.
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська
Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо. Вже час справедливої розплати для неї настав. Ця весна, як ніколи, крокує переможно, сміливо й віщо. Наш народ із світом проти московської тиранії повстав.
В демократичних країнах майорять українські прапори. Мелодійна українська мова - в іноземців на вустах. Такої одностайної єдності націй не було з давньої пори. Збройні Сили України сміло і вперто йдуть ворогу по п'ятах.
Волелюбна Україна об'єднала навколо себе всіх. Впливові міжнародні інституції, ніби, заново відродились. окупант мріяв збороти українців за три дні. Не зміг... За нашу незалежність і волю цивілізовані країни заступились.
Такої великої іноземної допомоги Україні росія ще не бачила - Серйозна валюта, сучасна зброя, неймовірна моральна підтримка... вона не знала, що Україна для цілого світу так багато значила, Що в українського народу - залізна сила волі, гідність і витримка.
На тих болотах, де живуть ординці, недолюди - росіяни Є зовсім інше, викривлене бачення цінностей життя на землі. Вони явилися сучасному світу, немов озвірілі інопланетяни - Тупі, без людяності, жадібні, ненависні, жорстокі й злі.
московія не сподівалась... Від несподіванки аж заголосила. Чим тільки українцям й світу вона за цей час не грозила. росіяни не вірили, що в правді та людяності - наша сила. Україна цей період війни хоч і дуже тяжко, але все ж пережила.
Попереду на відважних українців чекають вирішальні битви. На кону - Україна і весь цивілізований демократичний світ. Не поможе росії ні армія, ні зрадники, ні церкви, ні молитви. Українська нація переможе й розквітне, як весняний первоцвіт.
Вражу й людино ненависну росію тепер не врятує ніщо. Вже час її розплати за звірства, смерті та руїни настав. Ця весна, як ніколи, крокує сміливо, переможно й віщо. Світ, заради незалежності України, московію під плінтус загнав.
З часу героїчного Майдану Гідності пройшли вже роки. Саме з нього й почалася російсько-українська війна. московія здійснила повномасштабні, загарбницькі кроки. В усіх смертях, стертих з лиця землі селах й містах - її вина.
Досі палають будинки, ллються ріки безневинної української крові. росія "мародерить", руйнує, палить, нищить все на своїм шляху. В "гості" до українців завітав "брат" по "великій любові". Під кінець зими добровільно, "озброєний до зубів", зайшов на плаху.
орда квітучу й красиву землю перетворила на сумні кладовища. Гостинних, вільних, роботящих людей зробила безхатченками. Викрадання українців, вбивства, ґвалтування, судилища... Прорвемось! Найтемніші ночі бувають перед світанками.
Ми - країна патріотів, гідних, відважних, мотивованих Героїв. Нами цілком заслужено захоплюється цивілізований світ. росія - земля окупантів, мерзотників, брехунів, дармоїдів, ізгоїв. Українська нація, навіть в цьому горі - чарівна, мов яблуневий цвіт.
ординська зграя в нескореній Україні давно зазнає фіаско. В загарбників з початку тотального наступу щось пішло не так. Зразу було страшно й моторошно, усвідомлювати війну тяжко Та ми з гідністю тримаємось. Куємо перемогу, однак...
Вільнолюбна, благословенна Україна в нерівній битві вистоїть! Достойні українці прекрасну, родючу землю нащадкам збережуть. Плинний час у майбутньому глибокі людські рани загоїть. Перемогти в цій війні сучасні Збройні сили України зможуть!
Дуже вірю і надіюсь, що остаточна перемога буде за нами. Після таких людських втрат, руїн інакше бути просто не може. З мудрими, патріотичними, як в Україні, доньками та синами Жорна війни в порошок зітруть кодло нахабне, вороже.
Попереду в українців - перспективна дорога в європейську родину. Нас уже давно зачекався Північноатлантичний альянс. Завдяки сміливим воїнам переживемо цю похмуру, смутну годину. Здобути блискучу перемогу, з допомогою інших країн, маємо шанс.
Поруч з миролюбною Україною проживає народ, В якого немає ні людяності, ні совісті, а ні гонору... Він поводиться так, наче дикий і печерний "зброд". Додає доброзичливим українцям та світу мінору.
росіяни не вміють дбати, працювати, мирно жити, Не здатні радіти іншим й покращувати своє життя. Хочуть свій мертвий радянський союз відновити, Але без багатої сусідки - України не бачать пуття.
Ще вони не зрозуміли, що весь цивілізований світ Сприймає їх, як окупантів та небезпечних вбивць. Хижа росія знищує патріотичний український цвіт, Йде війною, але й під нею вже захитався стілець.
Вся дипломатія і перемовини ні до чого не ведуть. Нелюдські погрози й агресія нелюдів зашкалюють. Близько українських кордонів сусіди-вбивці йдуть. Присутністю ворожої техніки, військ всіх залякують.
Розвідкою розсекречено час наступу вражої росії. Вона зухвало тренується й грає своїми мускулами. До нас нахабно рвуться загарбники, а не гречкосії; Щоби "дружити" з українцями під своїми дулами.
Багато років триває ця російсько-українська війна. Світ по-різному ставився до тієї ворожості росіян. Нині за агресію проти України їх чекає висока ціна. Ще отримає по заслугах той "недонаполеон-буян".
Діалог – Україна, весь цивілізований світ та росія... Всі зрозуміли, хто є нашим ворогом і загарбником. Ми живемо в історичні часи. Неможлива анексія. Дамо гідну відсіч окупанту, який став зловісником.
Хто приїде до нас на танках, повернеться в гробах. Не дозволимо ж рідну, українську землю топтати! Переможемо! Любов до України – в душах і серцях. Для щирих та гідних українців Батьківщина – мати.
Ні людяності, ні совісті, а ні гонору нема в сусідів... Хіба ж про людську мораль вони замислюються? Війни, награбоване й дармове – шлях їх родоводів. Впевнена, що до України їхні зуби й обламаються...
Вже українців дістала несусвітня брехня, Що ллється кругом оманливими ріками. До влади рветься проросійська "гопота". Посібники росії є моральними каліками.
За українські гроші нашу землю нівечать І, вміло оббріхуючи, знищують все живе. Вітчизняні паростки під корінь рубають... Вони знають, що з них Україна проросте.
Ворожа брехня лягає на благодатну ниву "Пригодованих" росіянами політичних кіл. Несвідомих громадян гречка задовільняє, Бо не дбають про майбутнє дочок й синів.
Сміло йде Україною проросійська навала. Нахабно підминає під себе нашу Вітчизну. Відчуваю злість, коли українська людина – Падка на кошти й має моральну гнилизну.
Хочеться скрикнути продажним нелюдам: "За що ненавидите та продаєте край свій? Не може наша країна бути тим знаряддям, Що збагачує вас в огидній, нелюдській грі.
росія для українців – чужа і ворожа земля. Наш народ про свою країну мусить дбати. Давайте, припинимо зрадливе божевілля. Вже згуртуємось, щоби ворогу відсіч дати.
Коли не будемо дбати про свою державу, Вони зникне з карти світу раз й назавжди. Земля і всі її багатства належать по праву Кожній людині від народження до тризни.
На всіх фронтах гинуть українські солдати. Дбають не про себе, а про наше майбуття. Честь, гідність, розум й совість треба мати! Любімо свою рідну землю до самозабуття.
Всі разом розбудуємо українську державу Та наведемо лад на нашій, славетній землі. Викинемо за межі України частину ржаву – Тих продажних зрадників, які зраджують її".
Найбільше українське свято - День Незалежності України. З часу її проголошення минуло понад тридцять років, Але й досі в нас діють московські релігійні общини. Вони зомбують вірян, провокують до ганебних кроків.
Що роблять українці в тих російських церквах, Коли поруч височіють благодатні українські святині? Революції... Війна... Що діється в їхніх головах? Чому вони опинились в отруйній релігійній павутині?
Як вціліли більше десятка тисяч ворожих парафій, Що в воєнний час несуть небезпеку Україні? Хто подбав про недоторканність чужих церковних мафій? Хто допомагає їм тут існувати ще й нині?
москва багатьох людей затягнула в свої тенета. Когось брала батогом, а когось і пряником. Коли росія вбиває українців, руйнує чи летить на нас ракета, Попи це оплачують грішми вірян - їх релігійним внеском.
Ми тоді вибороли собі волю і незалежність, Але й досі стверджуємо, відвойовуємо їх у вогні, Бо не всі наші люди збороли в собі російську залежність. Саме через це гинули й гинуть наші воїни в борні.
Що роблять окупанти - російські попи в Україні? Більше десяти тисяч їхніх парафій - тут. Це - злодії, вороги в рясах, агентурні збоченці від росії тоді й нині. Настала пора їх позбутись. Ворожа в них - суть!
Церковна російська православна структура Оповила Україну, неначе спрут. В захоплених лаврах, церквах й близько нема Бога, низька культура. Це - кубло ворогів, вража література, зброя, багато моральних отрут...
Спам'ятайтеся, українці! Забудьте в ті російські церкви дорогу. Подумайте про свою Батьківщину, дітей та онуків. Пора нам всім разом йти рідній армії на підмогу І назавше вигнати з України ворожих церковних фарисеїв.
