-
Я двері відкрила, сова прилетіла,
Вона все бачить і мудрість значить.
Вістка на крилах очі розкрила:
Жорстокість, як стріли встромилася в тіло.
Чого чекати та де шукати!?
Лише надія, вона ще тліла…
Точили леза й стелили оману -
Позабирала їх чорна зараза!
Попропадала вся тьма дрімуча,
Десь у болото, в багно смердюче.
Одні пустоти, одні руїни…
Все розпилилось, по вітру скрилось.
Сокіл злітає, зло проганяє.
Гнів від Світла шириться Світом!
Гримить зі звуком і кара з луку,
В ціль попадає, орду розбиває!
Добро наступає - так, Зірка засяє!
Все чорне відступить, фортуна наступить.
Маски химерні всі поспадають,
Воїни Світла у сурми заграють!
Тінь лицемірства зникне навічно,
Йде Справедливість - та, що найвища!
***
Для того щоб i2 коректно прочитала вірш, мова пристрою повинна бути - Українська