Пірнали очі в зелені весни,
А пахло літом — час змінився,
Уже спішилось в липня вечори,
Туман де росами котився.

Ті матіолою пропахлі вечори,
Стемніле листя, трави забурілі,
І на дротах, і в небі ластівки,
І ранні яблука
під вікнами доспілі.

Злетять уперше молоді пташки,
Акація давно вже відбіліє,
Проявить літо “мінуси”, “плюси”,
На горизонті осінь зажевріє.

Махне своїм
невидимим крилом,
Услід птахам,
що в небо піднімуться,
В ній вечори
повіють холодком,
По-іншому
дерева сколихнуться.

07.05.2024.