Я можу непомітно заховатись -
У посмішці своїй, піти…
Відлига у душі триває,
Перегортаю легко сторінки.
Стрімка хода, не хочу зупинятись -
У зарослях своїх думок…
Попереду видніється заграва
І вічне мерехтіння від зірок...
Я задивилася в безмежне небо...
На серці хвилювання-холодок...
Я з вітром обіймуся знову,
Спішить, біжить життя струмок...
Я озираюсь на минуле -
Бували різні помилки…
Потрібно було щось змінити,
Можливо так, а може ні!?
Ніхто й ніколи не впізнає
Всю таємницю небуття.
І знаю я, так відчуваю -
Не треба шкодувати про життя.
Всі сумніви, страхи, всі суперечки -
Не варті часу, не тримай в собі!
Найголовніше з чистим серцем
Гармонію зі Світом віднайти!
*****
Ми з іншого виміру,
Живемо по-різному,
Так хочемо чути слова...
Що торкають серце,
Межують з безсмертям,
Та доступу там вже нема!?
Розбився той келих,
Налитий по вінця,
Вже зникло похмілля вина...
Торкнулися душі чарівної казки,
На зміну весни увірвалась зима…

Феєрія мандрів у просторі часу,
Змінилася знову пора...
Вдихнули легені,
Наповнились киснем!
Хай світиться знову Зоря!

*****
Поросли високою травою
Всі слова, що говорили ми…
Линуть спомином поволі, знову,
Як відлуння вічної весни…
Залишилось ще дитяче серце,
Яке щиро вірить в чудеса...
Свіжістю повіяв вітер,
Відчинився простір в небеса...
Горобці веселою юрбою,
На балконі гомоніли знов…
Струни у душі заграли…
Нагадали серцю про любов…
Так далеко заховалась юність
І багато промайнуло зим.
Тихо ехо понеслось в минуле...
Я навіки попрощалась з ним.
В кожного в думках свої тунелі
І у кожного круті є віражі...
Та назавжди залишились в серці -
Світлі мрії, що в думках цвіли!

*****
І приходить в душу втома та...
Все минає: успіх, суєта...
Поселились в голові думки -
Може доля так дає знакИ?..
Може обернеться круг Землі
І побачу я свої шляхи,
І відчую в серці стукіт знов,
І почую пісню про любов…
Швидкість в часі мчить вперед.
Кожна зміна - новий старт і злет…
Вітер снігом на дворі мете...
Може я роблю не те?..
Може це дорога не моя?
Стукаються в мізках всі слова…
Прислухаюся до відчуття,
Воно вкаже, де дорога та!
Десь далеко ворон на гіллі…
У самотності стрічає дні...
Тихий роздум огорнув чоло,
Відкриваю Всесвіту вікно...
*****
Життя зірве всі маски із лиця,
Ніхто себе у фальші не сховає!
Спочатку задалася гра...
І маскарад триває…
І ніби щира посмішка в словах...
Яскраві феєрверки ночі...

Підступний план кипить в думках,
Вже затуманилися очі…
Та хитра гра набрала хід,
Увімкнені всі обороти...
І шах, і мат - фортуни пік!
Вдалося втілити підлоту!?
Брехня працює, ніби фарт,
Немає збою, кругом тиша...
Та доля любить вставить жарт -
Розкрилася підступна ніша!
Відкрилась справжня тінь речей:
Її жорстока, дійсна сутність!
Бо скільки ниточка не вийсь -
Життя зірве всі маски - мудрість!
*****
Тобі болить, то помолися:
Наш давній християнський звичай.
Так близько розпач підступився
І сльози розривають тишу...
Чомусь страждає так душа…
Чому така людська природа!?
А там високо Небеса…
І лиш вони дають свободу.
Чи можна зупинити час?
Чи можна відвернути тугу?
І все забути, і у раз -
Відкрити іншу книгу,
другу!?
"Не можна,- скажуть Небеса,-
Ти сам обрав свою дорогу,
Я лиш тобі допоможу,
Щоб зміг ти відродитись знову!"
І ось незламна, молода -
Душа у чистий Світ крокує…
І вся усміхнена така,
Як вперше в захваті мандрує…
В натхненні відродилось все
І вітер перемін злітає…
Відкрились очі - Світло вже!
Чекають фантастичні далі…