Вперше нас з тобою
Побачив вокзал.
Тільки він знав, що ти –
То є ти, а я – то є я.
Тільки він чув, як при зустрічі
Б’ються наші серця.
Тільки йому були відомі
Наші перші відчуття.
Він спостерігав за нами.
Милувався, хвилювався.
Його серце кричало з нами,
на тіні клятої війни.
Цей вокзал подарував
Надію світлого буття.
В ньому початок нашого життя.
В мене запитали.. - Чому почав парити..?
В відповідь сказав - : Стало проще жити.
Але подумай.. Пар в легеннях.. шкодить більше чим просроченні пельмені..
Так.. Я розумію, але вдихаючи цей дим, я відчуваю те, як нарік вживаючи амфетамін..
Я все обдумав та рішив, краще вдихнути той шкідливий дим..
Чим в ночі страдати від дурниць вот тих..
Насправді прокурені легені досить сильна штука..
Але йому хотілось.. просто знову це відчути.
© i2.com.ua - Всі права захищені.
Проект створений для популяризації творів сучасної української літератури.
