Сяйво від місяця яскраво світило
В зеленому лузі віночки плели
Пустити у воду їх кожна хотіла
Та що там ховалося не знали вони

Заходили в воду холодну як лід
Віночки пускали й гляділи на цвіт
На небі засяяла вже зірка ясна
А з озера виплила русалка красна

До річки занесла і в воду поклала,
Тоді ті слова вона і сказала :
«Не бійтеся води,підходьте ближче сюди,
Затягнуть руки слизькі вас на дно,
Але не бійтеся,вам буде уже всеодно.»